CОТНИК — 1) особа, яка очолювала сотню, військ. і адм.-тер. одиницю в Гетьманщині та Слобідській Україні в 2-й пол. 17 — 18 ст. Під час Національно-визвол. війни 1648—57 С. обирався на козац. сотенній раді та схвалювався полковою радою чи радою ген. старшини. Із 1687 посада С. стала призначуваною полковником або гетьманом, 1734— 50 — Генеральною військовою канцелярією; у Слобідській Україні — царським урядом або місц. моск. адміністрацією. Після скасування гетьманства 1764 призначався президентом Малорос. колегії. С. на території сотні забезпечував військ., адм. і суд. владу, очолюючи сотенну старшину у складі сотенних отамана (городового отамана), писаря, осавула, хорунжого. Як голова сотенного суду С. вирішував цивільні й незначні кримінальні справи. Посаду ліквідовано: у Слобідській Україні — 1765, Лівобережній Україні — на поч.
1780-х рр. У Правобережній Україні, що перебувала у складі Речі Посполитої, посаду С. скасовано 1711—14; 2) чин у козац. військах Рос. імперії з кінця 18 ст. до 1917, який відповідав чину поручика у регулярній армії. Упродовж 1798—1884 зараховувався до ХII класу Табелю про ранги, із 1884 переведений у Х клас зі зверненням «Ваше благородіє». Ліквідований 29 (16) грудня 1917 декретом РНК; 3) соцький (сотник) — виборна особа поліцейської влади в укр. губерніях Рос. імперії від останньої чверті 18 ст. до 1903. До його обов’язків входило стежити за дотриманням порядку в селі, під час ярмарків, реагувати на надзвичайні ситуації, затримувати різного роду втікачів, боротися з контрабандистами, шинкарюванням. Був присутній на церк. богослужінні, стежив за відвідуванням селянами церкви, дотриманням правосл. традицій. Відповідав за утримання шляхів, мостів, збирав дані про різні природні стихії, епідемії та повідомляв про них становому приставу, із 1878 — уряднику. Усі, хто проїздив через село, незалежно від чину і рангу, реєстрували в нього проїзні документи. На допомогу С. виділявся спец. загін із 12-ти осіб, озброєних палицями. Вибори С. відбувалися на сході щорічно наприкінці грудня під контролем чиновників нижнього земського суду для не менше як 100 дворів. C. міг стати селянин у віці 20—60-ти років; він присягав у губернській канцелярії. На час займання посади звільнявся від держ. повинностей. Посада С. ліквідована на основі висновку Держ. ради Рос. імперії «Об учреждении полицейской стражи в 46 губерниях Европейской России» від 5 травня 1903.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «CОТНИК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
