СОТЕННИЙ УСТРІЙ, сотенне правління — адм.-тер., військ. устрій на території сотні, складової частини полку, в Укр. козац. д-ві та Слобідській Україні у 2-й
пол. 17 — 18 ст. Гол. органом, що зосереджував у своїх руках адм., військ. і суд. владу на території сотні (10 та більше сіл), було сотенне правління, яке підлягало полковій адміністрації (за винятком тих, що були підпорядковані безпосередньо Генеральній військовій канцелярії, зокрема Батуринське сотенне правління, пізніше — Глухівське). До сотенного правління входили сотник та сотенна старшина. Кількість і територіальні межі сотень у кожному полку були різними й часто змінювалися. Окремі сотні були підпорядковані лише гетьманові (зокрема Глухівська, Новомлинська, Кролевецька, Коропська, Воронізька та Ямпільська сотні Ніжинського полку, козаків яких залучали до охорони гетьмана). С.у. було скасовано у Слобідській Україні 1765, у Лівобережній — на поч. 1780-х рр. Літ.: Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця ХVII — початку ХVIII ст. К., 1959; Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины ХVII—ХVIII вв. Х., 1964; Кривошея В.В. Козацька еліта Гетьманщини. К., 2008; Кривошея В.В. та ін. Неурядова старшина Гетьманщини. К., 2009. О.І. Путро.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СОТЕННИЙ УСТРІЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
