СМОЛЬКА (Smolka) Францішек (05.11.1810—04.12.1899) — польс. політ. діяч у Галичині, адвокат. Батько С.Смольки. Походив із мішаної німецько-угор. сім’ї (батько — офіцер австрійс. армії), яка в Галичині полонізувалася. Н. в м. Калуш. Навч. в домініканській г-зії у Львові. 1831 закінчив правничий ф-т Львів. ун-ту. Спершу працював дрібним чиновником у фінансовому управлінні, згодом (із 1834) — в адвокатській канцелярії П.Родаковського. Здобувши титул д-ра права (1836), відкрив у Львові (1840) власну адвокатську канцелярію. Із 1834 брав участь у польс. конспіративному русі, спрямованому на відновлення Речі Посполитої (був членом масонського Т-ва приятелів люду / Stowarzyszenie Przyjaci\» Ludu). 1841 заарештований, кілька років провів під слідством у в’язниці. 1845 отримав смертний вирок з одночасним цісарським помилуванням, при тому втратив право на самостійну адвокатську практику. Під час революції 1848—49 виступав за широку автономію Галичини у складі монархії Габс-
бургів. Член польс. Центральної ради народової у Львові, учасник Слов’янського з’їзду 1848 в Празі. Як депутат австрійс. райхстагу 1848—49 полемізував з українцем І.Капущаком, захищаючи польс. шляхту від звинувачень у гнобленні селянства. Відстоював федеративний проект австрійс. конституції, здобув широку підтримку депутатів райхстагу та був обраний його головою (президентом). Після розпуску райхстагу і згортання ліберально-демократ. завоювань революції відмовився від високої держ. посади у Відні й повернувся до Львова як приватна особа. У 1850-х рр., перебуваючи під наглядом поліції, відновив у Львові власну адвокатську канцелярію, став великим землевласником (зокрема купив м-ко Моршин у Стрийському пов.), 1861 обраний головою Галицького госп. т-ва. У результаті невдалих біржових операцій 1863 зазнав фінансового краху і втратив земельні маєтки, намагався вчинити самогубство. Порятунком від повного матеріального занепаду завдячував допомозі В.Дідушицького. На поч. 1860-х рр. повернувся до політ. діяльності, здобув велику популярність серед львів. міщанства. Депутат Галицького крайового сейму (1861—99, незмінно обирався у Львові) та австрійс. парламенту (Держ. ради) у Відні (1861—67, 1870—77, 1879—93; у 1881—93 — президент палати депутатів), організатор (1868) і голова Національно-демократ. т-ва, активний прихильник концепції перетворення Австрійс. імперії у федерацію «історично-політичних країв», до яких зараховував Галичину як частину колиш. Речі Посполитої, згодом перейшов на лояльні проавстрійс. позиції, за умови збереження за Галичиною широкої автономії. Почесний громадянин Львова (з 1861), депутат Львів. міської ради (1861— 79). 1869 організував у Львові урочистості з нагоди 300-ліття Люблінської унії 1569, закликаючи галицьких українців до порозуміння з поляками на засадах збереження територіально-політ. та культ. єдності. Ініціював насипання на Високому Замку у Львові т. зв. кургану Люблінської унії. Визнаючи національ-
но-культ. самобутність українців (русинів), заперечував їхнє право на вільний політ. розвиток, погоджувався лише на деякі поступки у мовній сфері. Автономію Галичини розумів винятково як польс. автономію, абстрактну любов до Русі (України) поєднував із критикою лідерів укр. руху, в діяльності яких вбачав загрозу для українсько-польс. єдності. П. у м. Львів, похований на Личаківському цвинтарі. Літ.: Widmann K. Franciszek Smolka, jego уycie i zaw\d publiczny: Od roku 1810 do 1849. Lw\w, 1886; Grodziski S. Sejm Krajowy galicyjski 1861— 1914, t. 1—2. Warszawa, 1993; Buszko J. Polacy w parlamencie wiedeЅskim 1848—1918. Warszawa, 1996; Мудрий М. Спроби українсько-польського порозуміння в Галичині (60—70-і роки ХIХ ст.). В кн.: Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, вип. 3—4. Львів, 1997; Fras Z. Demokraci w уyciu politycznym Galicji w latach 1848—1873. Wroc»aw, 1997; Kieniewicz S. Smolka Franciszek Jan (1810—1899). В кн.: Polski S»ownik Biograficzny, t. 39/2, zesz. 161. Warszawa—Krak\w, 1999. М.М. Мудрий.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Смолька Францішек» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
