СМОЛЬКА (Smolka) Станіслав (29.06.1854—27.08.1924) — польс. історик-медієвіст, видавець джерел, організатор наук. життя. Син Ф.Смольки. Н. в м. Львів. Навч. у львів. г-зії. 1870—71 — студент Львівського, 1871—73 — Геттінгенського ун-ту. 1873 захистив докторську дис. на тему: «Polnische Annalen bis zum Anfange des vierzehnten Jahrhunderts» (керівник — проф. Г.Вайтц). 1875 на підставі праці «Przegld stosunk\w domu habsburskiego do
W“gier aу do ustalenia dynastii habsburskiej na tronie w“gierskim z Ferdynandem I» здобув габілітацію в Ягеллонському ун-ті. Від 1875 — доцент, 1877—1902 — професор, 1896—98 — ректор Ягеллонського ун-ту. Чл.-кор. (1881), дійсний член (1884), президент (1890—1903) АН у Кракові. 1886 започаткував і до 1901 керував археогр. експедиціями до Риму (Італія). 1893 заснував Наук. станцію в Парижі. 1908— 1919 — директор Архіву гродських і земських актів у Кракові. 1912—17 — директор музею Чарторийських у Кракові. 1919—24 — професор Катол. ун-ту в Любліні. Творець наукової школи (учні — Ф.Буяк, С.Кентжинський, Я.-К.Кохановський, Ф.Конечни, С.Кшижановський, С.Кутшеба, В.Собєський, В.Токаж, Б.Ульяновський, С.Закшевський та ін.). Член Угор. АН (1891), Чеської АН (1898), Югослов’ян. АН (1898), почесний член Т-ва приятелів наук у Познані (1891), член Істор. т-ва в С.-Петербурзі та Ризі (1891), Археол. т-ва в Москві (1901), почесний член Польс. істор. т-ва (1924). Був прихильником консервативної ідеології краківської істор. школи. Досліджував польс. середньовіччя («Henryk Brodaty: Ust“p z dziej\w epoki piastowskiej» (1872), «Pocztki feudalizmu, studium historyczne» (1874), «Mieszko Stary i jego wiek» (1881), «Szkice historyczne» (1882—1883), «Rok 1386, w pi“ciowiekow rocznice» (1886), «Kiejstut i Jagie»»o» (1889), «Najdawniejsze pomniki dziejopisarstwa rusko-litewskiego: Rozbi\r krytyczny» (1890), «Polska i Branderburgia za czas\w Jagie»»y» (1896)), Новий час («Polska i Austria w latach 1526—27» (1877), «J\zef Szujski, jego stanowisko w literaturze i spo»eczeЅstwie» (1883), «Polityka Lubeckiego przed powstaniem listopadowym» (1907)), методологічні проблеми історії («O obowizkach i zadaniach docenta historii» (1875), «O poj“ciu, zadaniu i stanowisku historii» (1879), «S»owo o historii» (1882)). Видав «Kodeks dyplomatyczny klasztoru tynieckiego» (ч. 2, 1875), «Pami“tnik Napoleona Serawskiego» (1907), «Korespondencja Lubieckiego z ministrami sekretarzami stanu Ignacym Sobolewskim i Stefanem Gra-
bowskim» (т. 1—4, 1909). В оцінці польсько-укр. взаємин акцентував на вагомості цивілізаційної місії Польщі на укр. землях, критично сприймав істор. ідеологію нової укр. історіографії, зокрема М.Грушевського та його школи («Die russische Welt: Historisch-politische Studien» (1916), «Les RuthPnes et les problPmes religieux du monde russien» (1917)). П. у Новошичах на Поліссі. Літ.: Zakszewski S. Stanis»aw Smolka. «Kwartalnik Historyczny», 1924, r. 28; Tymieniecki K. Charakterystyka naukowej dzia»alnoСci Stanis»awa Smolki (1854—1924). «тycie i MyСl», 1950, r. 1; Mikucki S., Gieysztor A. Stanis»aw Smolka jako mediewista. В кн.: Sp\r o historyczn szko»“ krakowsk. Krak\w, 1972; Barycz H. Stanis»aw Smolka w уyciu i nauce. Krak\w, 1975; Maternicki J. Stanis»aw Smolka — powr\t historiografii polskiej do mitu jagie»»oЅskiego. В кн.: Maternicki J. Historiografia i kultura historyczna. Warszawa, 1990; Wyrozumski J. Smolka Stanis»aw (1854—1924). В кн.: Polski s»ownik biograficzny, t. 39. Warszawa—Krak\w, 1999—2000; Його ж. Stanis»aw Smolka (1854—1924). В кн.: Uniwersytet Jagie»»oЅski: Z»ota ksi“ga Wydzia»u Historycznego. Krak\w, 2000. В.В. Тельвак.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Смолька Станіслав» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
