СЛАВИНСЬКИЙ Максим Антонович (24(12).08.1868—23.11.1945) — громад., політ. і держ. діяч, публіцист, поет. Професор (1923). Н. в с. Ставище (нині с-ще міськ. типу Київ. обл.) в сел. родині. Вищу освіту здобув на юридичному (1887—91) та історикофілологічному (1891—95) ф-тах Київ. ун-ту. Жив у Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ), де редагував газ. «Приднепровский край». Працював присяжним повіреним Петерб. суд. палати, із 1899 співробітничав з петерб. часописами «Жизнь» і «Северный курьер», редагував часописи «Украинский вестник», «Вестник Европы» (1909—17), депутат 1-ї Держ. думи Рос. імперії (1905). Організатор осередку Товариства українських поступовців у Санкт-Петербурзі, член Української радикально-демократичної партії (із 1917 — Українська партія соціалістів-федералістів). Наприкінці березня 1917 обраний членом виконавчого к-ту Української національної ради в Петрограді. Один із засновників Рос. республікансько-демократ. партії, входив до складу її ЦК (заст. голови), співзасновник парт. органу — газ. «Отечество». 11 червня 1917 очолив Особливу нараду із провінціальної реформи при Тимчасовому уряді із правами міністра. Був представником Тимчасового уряду при Українській Центральній Раді та на З’їзді поневолених народів 1917. 1918 повернувся в Україну. У період Української Держави — в. о. представника укр. уряду в Петрограді (нині м. С.-Петербург). У червні 1918 очолив політ. комісію укр. делегації на переговорах із РСФРР, був радником МЗС Укр. Д-ви. За Директорії Української Народної Республіки — укр. дипломатичний представник у Новочеркаську (нині місто Ростовської обл., РФ), міністр праці УНР (1920) та голова укр. дипломатичної місії в Чехословаччині. На еміграції викладав в укр. школах, із 1923 — професор Української господарської академії в Подєбрадах, згодом — професор Українського високого педагогічного інституту в Празі. Наук. праці присвячені соціології, історії нац. питання в Сх. Європі. Перекладав твори Г.Гейне (дві книжки перекладені у спів-
робітництві із Лесею Українкою), Й.-В.Гете, А.Франса, Р.Роллана, А.Міцкевича, Б.Пруса та ін., а також твори Т.Шевченка, І.Франка, В.Стефаника російською та ін. мовами. 1945 заарештований органами рад. військ. контррозвідки «Смерш» у Празі, вивезений до Лук’янівської тюрми в Києві, де помер. Літ.: Политические деятели России 1917: Биографический словарь. М., 1993; Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. К., 1998; Довідник з історії України. К., 2001; Очеретяний В.В. Громадсько-політична та наукова діяльність М.А. Славинського (1868—1945 рр.): Дис. ... канд. істор. наук. Запоріжжя, 2009. Т.С. Осташко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СЛАВИНСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
