СКОРОПАДСЬКІ (Скуропацькі, Шкуропадські) — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід. Згідно з родовою легендою походить від шляхтича з м. Умань Федора С. (1-ша пол. 17 ст.), який, імовірно, за Б.Хмельницького обіймав старшинський уряд та загинув у Жовтоводській битві 1648. Онуком родоначальника був гетьман Іван Ілліч (див. І.Скоропадський; бл. 1646 — 1722). Відома була й дружина гетьмана — Анастасія Марківна (див. Марковичі). Ін. онук Федора — Василь Ілліч (р. н. невід. — п. 1727), березнинський сотник Чернігівського полку (1697—1709) та черніг. полковий обозний (1713—21), учасник багатьох військ. походів і виконавець дипломатичних місій. Син Василя — Михайло Васильович (бл. 1697 — 1758), генеральний підскарбій (1741—58), імовірний автор «Речи о поправлении состояния Малороссии», а онук — Іван Михайлович (1727—82), генеральний осавул (1762—81), відставний бригадир (1781), депутат від шляхетства Глухівського пов. в Комісію Законодавчу 1767— 1768, укр. автономіст. До цієї ж гілки належать: Іван Михайлович (1805—87) — меценат, культ. та громад. діяч, надвірний радник (1851), прилуцький повітовий (1844—47) та полтавський губернський (1847—52) предводитель дворянства, засновник прилуцького пансіону для підготовки нар. учителів (1867—70) та жін. початкового уч-ща (1870—80), почесний громадянин м. Прилуки (бл. 1870), засновник унікального паркового комплексу у своєму маєтку Тростянець (нині Держ. дендрологічний парк «Тростянець» НАН України), його діти — доброчинниця й меценатка Єлизавета Іванівна (див. Є.Милорадович; 1832—90) та Петро Іванович (1834—85), черніг. громад. і культ. діяч, дійсний статський радник (1878), стародубський повітовий (1868—71) та черніг. губернський (з 1870) земський гласний, стародубський повітовий предводитель дворянства (із 1869), почесний мировий суддя за Стародубським округом (із 1869), почесний громадянин міст Стародуб (1872) та Погар
А.М. Скоропадська.
(нині с-ще міськ. типу Брянської обл., РФ; 1878). Син Петра Івановича — гетьман Української Держави Павло Петрович (див. П.Скоропадський; 1873—1945). Із цього роду походить також Георгій Васильович (1873—1925), громад. і політ. діяч, голова сосницької повітової земської управи (1904—07), сосницький повітовий (із 1899) та черніг. губернський (із 1907) земський гласний, почесний мировий суддя за Сосницьким округом (із 1907), депутат 3-ї та 4-ї Державних дум Російської імперії від Черніг. губ. (1907—17), октябрист, діяч Білого руху. Рід внесений до 6-ї частини Родовідних книг Черніг. та Полтав. губ., а герб затверджений дипломом від 1844. Літ.: Лазаревский А. Люди старой Малороссии. Семья Скоропадских (1674—1758 гг.). «Исторический вестник», 1880, № 8; Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник., т. 4. К., 1914; Пріцак О. Рід Скоропадських: Історично-генеалогічна студія. Львів, 1938; Гуржій О.І. Іван Скоропадський. К., 2004; Гуржій О.І., Реєнт О.П. Від гетьмана до гетьмана: Рід Скоропадських в історії України. Київ—Суми, 2011. О.І. Гуржій, В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СКОРОПАДСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
