СКІФИ-ОРАЧІ (скіфи-аротери, Укэ бй PспфЮсет) — одне з етно-територіальних угруповань Скіфії, відомих з опису Геродота. Згідно з його «Історіями» С.-о. жили між алазонами на півдні та неврами на півночі, займалися землеробством, при цьому вирощували хліб на продаж. Ототожнюються з носіями скіф. лісостепової к-ри на правобережжі Дніпра (див. Скіфи). Літ.: Доватур А.И. и др. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. М., 1982; Мозолевський Б.М. Етнічна географія Скіфії. К., 2005.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СКІФИ-ОРАЧІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»