СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ НАУКОВИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ (СГНКУ) — спочатку вчений, згодом — науковий к-т, заснований 1 листопада 1918 міністерством земельних справ Укр. Д-ви в Києві для організації с.-г. наук. діяльності в Україні. Першим головою призначено акад. В.Вернадського. У перші роки існування СГНКУ зазнав значних орг. перешкод. Згодом структура к-ту вдосконалювалася, помітно розвинулася наук. діяльність у різних галузевих напрямах. Кожна секція провадила досліди у своєму напрямі, ведучи дослідження, вивчаючи території країни, у т. ч. експедиційним способом, створюючи нац. галузеву бібліографію тощо. Протягом 1920—22 СГНКУ, окрім дослідів, займався організацією виставок, музеїв, проводив освітню агрономічну діяльність. При його секціях та бюро вперше в історії галузевого дослідництва в Україні з’явилася низка спеціалізованих НДІ, станцій, лабораторій. Так, при Ботанічній секції існували Ін-т селекції на чолі з В.Колкуновим, Ін-т насіннєзнавства (директор — О.Яната), Центр. фітопатологічна станція (директор — Я.Куда); при Хімічній секції — Ін-т с.-г. хімії (директор — О.Душечкін), при Секції ґрунтознавства — Ін-т експериментального ґрунтознавства на чолі з Г.Маховим, при Екон. секції — С.-г. синоптичнокон’юктурний ін-т на чолі з С.Веселовським, при Зоологічній секції — Центр. рибна станція (директор — І.Фаліїв), Центр. ентомологічна станція (директор — І.Щоголів), Центр. станція дослідження кормових рослин (директор — Ф.Вангенгейн) та ін. Працювали регіональні філії СГНКУ: Вінницька, Волинська, Київська, Кам’янець-Подільська, Уманська, Полтавська та ін. Наприкінці 1923 СГНКУ переведено до Харкова. Протягом 1925— 26 особливого значення набули питання про стан, потреби, завдання й організацію с.-г. науки в Україні як невідкладні держ. попити щодо розвитку продуктивних сил стосовно вимог колективного ведення господарювання.
Серед найвідоміших наук. здобутків СГНКУ — створення першої синтетичної карти ґрунтів України, видання «Матеріалів дослідження ґрунтів України» (керівник — Г.Махов) у 10-ти томах, створення укр. ботанічної класифікації (О.Яната), вивчення особливостей посухостійких рослин (В.Колкунов) тощо. Була створена розгалужена мережа дослідних установ, що нарахувала 32 н.-д. інституції, велику кількість дослідних станцій, дослідних полів, лабораторій, опорних пунктів, сортовипробувальних ділянок та ін. Кожна секція випускала фахові «Праці», а СГНКУ — час. «Вісник сільськогосподарської науки» (із 1921). За час існування СГНКУ його очолювали: акад. В.Вернадський (листопад—грудень 1918), академік ВУАН П.Тутковський (січень—травень 1919), С.Франкфурт (червень 1919 — грудень 1920), М.Ковалевський та І.Щоголів (протягом 1921), проф. С.Веселовський (лютий 1922 — грудень 1923), М.Вольф (червень 1924 — січень 1925), акад. О.Соколовський (січень 1926 — жовтень 1927). У жовтні 1927 СГНКУ рішенням РНК УСРР був реорганізований у Науково-консультаційну раду при Наркоматі землеробства УСРР і фактично припинив діяльність.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ НАУКОВИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
