«СИН РУСІ» — рукописна поетична збірка, одна з перших пам’яток нової укр. літератури в Галичині, написаних нар. мовою. Складена бл. 1833 за ініціативою та участю М.Шашкевича вихованцями Греко-католицької духовної семінарії у Львові. Закликала молодь усвідомити власну нац. приналежність, повернутися обличчям до своєї істор. Батьків-
щини («Бо Русь — край наш, наша мати»), згуртуватися до праці для її нац. відродження. Містила 14 віршів, підписаних переважно криптонімами, серед них О.Ганкевича («До синов Русі»), М.Шашкевича («Слово до чтителей руського язика», «Дума»), Й.Левицького («Русин»), М.Мінчакевича («Сатира», «Розсвіт», «Роксолян, ілі Танець руський», «Розлука»), О.Глинського та ін. Збереглась у священика Я.Рудницького, який передав її історикові А.Петрушевичу (1847). Вперше опублікував К.Студинський у збірнику «Кореспонденція Якова Головацького в літах 1835—1849» (Львів, 1909). Літ.: Син Русі. 1833: Перша рукописна збірка віршів Маркіяна Шашкевича та його побратимів. Львів, 1995. Ф.І. Стеблій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««СИН РУСІ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
