СИМИРЕНКО Федір Степанович (1795—1867) — промисловець-
цукрозаводчик. Батько П.Симиренка, дід Л.Симиренка, прадід В.Симиренка. За переказами, предком родини був запорожець, якого вороги прозвали «семируким» за відчайдушну відвагу і силу. С. був кріпаком, хоча його батько Степан був козаком-запорожцем, який відмовився присягнути на вірність рос. імп. Катерині II, за що його позбавили всіх привілеїв, козац. вольностей і власного маєтку. Він почав чумакувати і в дорозі загинув, а його дружину і шестеро дітей віддали в кріпацтво. С., працюючи на кн. М.Воронцова, домігся дозволу на оренду млинів на р. Вільшанка (прит. Дніпра). Млини стали приносити дохід, й це дало змогу на зароблені кошти викупити себе із кріпацтва. Згодом він одружився з Анастасією Яхненко і разом із братами своєї дружини в 1820-х рр. заснував комерційну фірму «Брати Яхненки і Симиренко», де успішно поєдналися комерційні здібності братів Яхненків та підприємницький хист С. Одночасно він займався дрібною торгівлею, розбагатів із торгівлі хлібом, худобою. 1830 фірма налічувала велику кількість магазинів та складів по всій Україні. На 1832 С. отримав статус купця 1-ї гільдії та звання спадкового почесного громадянина, надане імператорським указом за сприяння в розвитку Одеси та за активну участь в її самоврядуванні. Справжнього розквіту фірма Яхненків і Симиренків досягла в 1840-х рр., коли почала вкладати свої капітали в цукрову пром-сть. Спочатку цукор збували через власні магазини Одеси, Севастополя й Миколаєва, за що отримали бл. 100 тис. рублів прибутку. Ініціатива заснування цукрового з-ду належала новому поколінню підприємців з роду Симиренків, а саме Платону Федоровичу. У результаті родина Симиренків разом зі своїми родичами Яхненками створила велике складне капіталіст. підпр-во: було побудовано цукрово-заводські комплекси — Ташлицький, Городищенський, Олександрівський, Русько-Полянський, створено мережу власних магазинів, цукрових комор по всій Рос.
імперії; родина володіла паровим млином, газовим підпр-вом тощо. На Городищенському з-ді споруджено два пароплави, які курсували по Дніпру між Києвом і Кременчуком для транспортування своєї продукції. Родина Симиренків стала визначною серед цукрових магнатів Півдня Рос. імперії. Літ.: Вольвач П. Понищене гніздо велетів. «Основа», 1994, № 5 (27); Леонтович В. Родина Симиренків. «Київська старовина», 1994, № 5; Кочевська Л. Згадуючи Симиренків. «Наука і суспільство», 1995, № 5/6; Кривенко С. Деякі документи до історії Симиренків. «Родовід», 1995, № 10; Шевченко О. Родина Симиренків і розвиток цукрової промисловості в Україні. Там само; Лазанська Т.І. Історія підприємництва в Україні (на матеріалах торгово-промислової статистики ХIХ ст.). К., 1999. О.М. Кудласевич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Симиренко Федір Степанович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
