СИГІЗМУНД II, Сигізмунд II Август (01.08.1520—07.07.1572) — король польський і великий князь литовський (формально — з 1529, реальна влада — 1548— 72), останній представник династії Ягеллонів, правлячої у Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському більше століття. Н. в м. Краків. Син короля польс. і вел. кн. литов. Сигізмунда I та Бони Сфорца Арагонської, які намагалися закріпити за ним наступність польс. і литов. престолів: 1522 Сигіз-
мунд I отримав гарантію від сейму ВКЛ, що після його смерті владу отримає син; 1526 Бона Сфорца Арагонська зробила спробу передати йому мазовецький уділ після смерті останніх мазовецьких князів, проте князівство все ж було приєднане до Королівства Польського. 1529 на сеймах ВКЛ та Королівства Польського батько домігся обрання Сигізмунда-Августа вел. князем литовським та польс. королем ще за свого життя, проте реальна влада залишалася за ним. У ВКЛ С. II фактично почав правити від 1544, а після смерті батька 1548 став повноправним правителем ВКЛ та Королівства Польського. У зовн. політиці проводив низку заходів для збереження мирних відносин із сусідніми д-вами: заключив таємний договір із Габсбургами (пізніше розірвав союзний договір); домігся залишення Пруссії васальною д-вою під його прямим порядкуванням; наприкінці 1560-х рр. поліпшилися відносини зі Швецією, коли швед. королем став його швагер Юхан III Ваза; втрутився у Лівонську війну 1558—1583, перебіг якої підштовхнув до укладення Люблінської унії 1569. Внутр. політика була позначена реформаторським курсом. 1562—64 підтримав на сеймах запровадження судово-адм. реформи у ВКЛ за польс. зразком; 1566 затвердив другу редакцію Статуту ВКЛ (див. Статути Великого князівства Литовського); сприяв проведенню волочної поміри, яка частково торкнулася й укр. земель ВКЛ; проводячи політику реліг. толерантності, 1563 Віленським привілеєм урівняв політ. права правосл. шляхти ВКЛ із католиками, проте під тиском катол. церкви дозволив єзуїтам поселятися у ВКЛ та Королівстві Польському, що поклало початок Контрреформації на їхніх землях. На укр. землях за правління С. II укріплювали прикордонні замки, освоювали незаселені пд. території, надаючи на умовному праві земельні наділи укр. та литов. шляхті. У земельній політиці переважали дрібні та се-
Сигізмунд ІІ Август. Портрет роботи, імовірно, Лукаса Кранаха Молодшого. Остання чверть 16 ст.
редні надання на ленному праві. Регіональна влада на укр. землях ВКЛ в основному зосереджувалася в руках місц. князівських та панських родин. С. II був цінителем мист-ва та к-ри, відповідно всіляко підтримував митців, акторів, музикантів, архітекторів. Його правління вважається часом найвищого розквіту к-ри епохи Відродження у ВКЛ. Був тричі одружений. Перший шлюб (1543—45) взяв за домовленістю батьків з ерцгерцогинею Єлизаветою, дочкою спадкоємця герм. імператорського трону Фердінанда Габсбурга; другий шлюб (1547—51) проти волі батьків взяв із Барбарою Радзивілл, завдяки чому представники роду Радзивіллів зайняли провідні уряди владних структур ВКЛ. Втретє одружився 1551 із ерцгерцогинею Катериною, сестрою першої дружини, з якою прожив до смерті. У жодному зі шлюбів не мав дітей, тож на ньому припинилася чол. лінія династії Ягеллонів. Своїм заповітом радив обрати королем Речі Посполитої франц. принца, яким 1573 на елекційному сеймі було обрано Генріха Валуа. Літ.: Kolankowski L. Zygmunt August, wielki ksiуe Litwy do roku 1548. Lw\w, 1813; Go»“biowski E. Zygmunt August. Warszawa, 1977; Sucheni-Grabowska A. Zygmunt August, kr\l polski i wielki ksiу“ litewski, 1520—1562. Warszawa, 1996; Ferenc M. Dw\r Zygmunta Augusta: Organizacja i ludzie. Krak\w, 1998; Жыгімонт II Аўгуст. В кн.: Вялі-
кае княства Літоўскае: Энцыклапедыя, т. 1. Мінск, 2005; Блануца А. Земельные владения дворовой элиты Сигизмунда II Августа. В кн.: Верховная власть, элита и общество в России XIV — первой половины XIX века: Российская монархия в контексте европейских и азиатских монархий и империй: Вторая международная научная конференция: Москва, 23 июня 2009 г.: Тезисы докладов. М., 2009; Його ж. Земельні надання Сигізмунда II Августа на Волині: Джерела дослідження. В кн.: Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету, вип. 16. Рівне, 2009; Його ж. Політика земельних надань Сигізмунда II Августа на українських землях Великого князівства Литовського: Основні тенденції та джерела дослідження. В кн.: Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія. К., 2010.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СИГІЗМУНД II» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
