СЕЛЯНИ-ДАННИКИ — категорія феодально залежного населення у Великому князівстві Литовському, яке сплачувало нату-
ральну ренту (продуктами промислів — передусім бортництва, мисливства, рибальства). Крім сплати медової, бобрової, куничної чи ін. данини, С.-д., як правило, виконували дрібні роботи на користь свого господаря. Значне поширення архаїчного за своєю природою данництва на теренах ВКЛ (гол. чин. у сх. регіонах) пояснювалося наявністю обширних лісових масивів, багатих на дичину й мед, що зумовлювало переважання традиційних промислів у структурі економічної діяльності місцевого населення. Літ.: Любавский М.К. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания Первого Литовского статута. М., 1892; Довнар-Запольский М.В. Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при Ягеллонах. К., 1901. О.В. Русина.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СЕЛЯНИ-ДАННИКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
