СВЕНЕЛЬД (р. н. і р. с. невід.) — згідно з «Повістю временних літ» воєвода київ. князів Ігоря, Ольги, Святослава Ігоровича та Ярополка Святославича. С. традиційно ототожнюють зі Сфенкелом, другою людиною після кн. Святослава Ігоровича, якого згадує Лев Діакон у розповіді про війну Святослава Ігоровича з Візантією. Проте Сфенкел, за Львом Діаконом, загинув, а Свенельд, згідно з літописом, із походу повернувся до Києва. Крім того, С. згадано в тексті договору 971, складеного за результатами дунайських війн Святослава Ігоровича. Тож або Лев Діакон помилився, або С. і Сфенкел — дві різні особи; хоча вірогідніше перше. Альтернативним рус. джерелом, що доносить унікальну інформацію про С., є Новгородський перший літопис молодшої редакції, проте існують серйозні підстави не довіряти цьому джерелу. Одну з найбільш екстравагантних гіпотез щодо родинних зв’язків С. висунув свого часу О.Шахматов. Він стверджував, що С. був батьком древлянського кн. Мала і дідом Добрині та Малуші — дядька й матері Володимира
Святославича, а Володимира оголошував правнуком С. Але на сьогодні дану гіпотезу (засновану на простих припущеннях) не можна сприймати всерйоз. Літ.: Шахматов А.А. Разыскания о древнейших русских летописных сводах. СПб., 1908; Соловьев А.В. Был ли Владимир Святой правнуком Свенельда? В кн.: Записки Русского научного института в Белграде, вып. 16—17. Белград, 1941; Артамонов М.И. Воевода Свенельд. В кн.: Культура Древней Руси. М., 1966; Поппэ А.В. Родословная Мстиши Свенельдича. В кн.: Летописи и хроники 1973 г. М., 1974. В.Ю. Арістов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СВЕНЕЛЬД» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
