САПІГА Адам (Sapieha Adam; 04.12.1828—21.07.1903) — галицький польс. політик, князь. Син кн. Л.Сапіги, батько кн. Л.Сапіги. Н. в м. Варшава. Учасник польського повстання 1863—1864, згодом очолював польс. конспіративний «Національний уряд» (1877). 1861—63, 1867—76, 1883— 95 — посол (депутат) Галицького крайового сейму, 1872—79 — австрійс. парламенту, із 1879 — член палати панів австрійс. парламенту. Як і його батько Лев, С. мав чималу симпатію до укр. нац. руху. Брав активну участь у спробах порозуміння з укр. політиками. Завзятий ворог москвофілів. Наприкінці 1870-х — на поч. 1880-х рр. регулярно інформував Папу Римського Лева ХIII про проблеми Української греко-католицької церкви. 1886—89 відігравав провідну роль у переговорах з укр. політиками («нова ера»). 1888—89 фінансував видання відновленої «Правди». Після важкої хвороби самоусунувся від участі в угодових контактах. Підтримував приязні стосунки з багатьма укр. діячами. П. у м. Райхенгалль (Баварія, Німеччина). Літ.: Kieniewicz S. Adam Sapieha (1828—1903). Lw\w, 1939; Чорновол І. Польсько-українська угода 1890— 1894 рр. Львів, 2000. І.П. Чорновол.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сапіга Адам» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
