САНЦЕВИЧ Анатолій Васильович (23.06.1924—14.03.1996) — історик. Д-р істор. н. (1969), професор (1982). Н. в с. Кострома (нині у складі м. Кременчук) у сім’ї службовця. 1942—47 перебував у Червоній армії (із 1946 — Рад. ар-
452 САПІГА
А.В. Санцевич.
А. Сапіга.
мія). 1952 закінчив ф-т міжнар. відносин Київ. ун-ту. 1952—55 навч. в аспірантурі Ін-ту історії АН УРСР (наук. керівник — проф. В.Жебокрицький), де 1955 захистив канд. дис. на тему: «Підривна діяльність Ватикану і боротьба трудящих народно-демократичної Польщі проти католицької реакції (1945—1953 рр.)». 1955—61 працював старшим наук. співробітником НДІ педагогіки УРСР. Із 1961 і до кінця життя — в Ін-ті історії АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України), на посадах: старшого наук. співробітника, зав. відділу джерелознавства та допоміжних істор. дисциплін, заст. директора, провідного наук. співробітника відділу укр. історіографії. Водночас 1962—64 і 1967—72 був заст. гол. редактора «Українського історичного журналу». У цьому ж ін-ті 1969 захистив докторську дис. на тему: «Проблеми історії України 1945 —1965 рр. у радянській історіографії», одержав звання професора (1982). Фахові інтереси С. пов’язані з дослідженнями в галузі історіографії, джерелознавства, заг. історії, методики істор. науки. Значне місце в його творчому доробку посідають біобібліографічні праці та праці про персоналії. Він є автором понад 500 монографій, посібників, брошур, журнальних і енциклопедичних статей та ін. публікацій. Лауреат премії ім. Д.Мануїльського АН УРСР (1984; за цикл монографій з історіографії та джерелознавства історії України). Нагороджений медаллю ім. А.Макаренка міністерства освіти УРСР. П. у м. Київ.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «САНЦЕВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
