САМОКВАСОВ Дмитро Якович (27(15).05.1843—18(05).08.1911) — археолог, історик-правознавець, архівіст. Д-р права (1878), професор (1873). Н. на х. Стахорщина (нині село Новгород-Сіверського р-ну Черніг. обл.) в сім’ї дрібного поміщика. Навч. в Новгород-Сіверській г-зії (1856— 62), закінчив юрид. ф-т Петерб. ун-ту (1868). Із 1868 — кандидат, 1873 — магістр, 1878 — д-р держ. права. Професор історії рос. права Варшавського (1873—92), згодом — Московського (1894— 1911) ун-тів. 1892—1911 керував Моск. архівом Мін-ва юстиції Рос. імперії. Здійснив розкопки великої кількості археол. пам’яток, зокрема поховань та
18.01.1944) — живописець і графік, педагог, громад. діяч. Академік (1890) та дійсний член петерб. Академії мист-в (1913). Професор (1912). Засл. діяч мистецтв РРФСР (1937). Н. в м. Ніжин у сім’ї поштаря. Навч. в петерб. Академії мист-в у Б.Віллевальде, П.Чистякова і В.Якобі (1879—85) та в Парижі (Франція) в Е.Детайля (1886—89). Із 1894 викладав у Рисувальній школі Т-ва заохоченння мист-в, 1910— 18 — у петерб./петрогр. Академії мист-в (керівник майстерні батального живопису, із 1912 — професор). Із 1918 жив у м. Євпаторія, із 1922 — у м. Сімферополь, де заснував власну художню студію, на базі якої 1937 було створено Крим. художнє уч-ще. 1938—41 — професор Харків. худож. ін-ту. Працював у галузі батального, істор. та анімалістичного жанрів, станкової графіки, книжкової та журнальної ілюстрації, монументального живопису. 1888 написав 3 картини для Тифліського воєнно-істор. музею на теми з історії завоювання Кавказу. Чимало малюнків, акварелей, картин присвятив подіям Війни 1812. 1904 перебував на фронті російсько-японської війни 1904— 1905 як кореспондент-художник ж. «Нива». Свої враження відобразив у альбомі акварелей і малюнків пером «Війна 1904—1905: Із щоденника художника» та серії олійних картин, виконаних у традиціях верещагінського батального живопису. Під час Першої світової війни разом з учнями майстерні батального живопису виїздив на художню практику на
435 САМОКИШ
Д.Я. Самоквасов.
М.С. Самокиш.
Самокиш М.С. «Козак на коні». 1899.
САМОКИШ (Самокиша) Микола Семенович (25(13).10.1860—
436 САМОСТІЙНА
фронт, що є унікальним випадком в історії світ. мист-ва. Результатом поїздки стали бл. 400 творів С. та його учнів, численні фото, які експонувалися 1916. С. належать перші й найбільш досконалі в укр. мист-ві зразки анімалістичного жанру (картини «Табун на водопої», 1889; «Материнство», 1911). У 1890-х — 1900-х рр. проілюстрував низку воєнно-істор. видань (зокрема, книгу М.Кутепова «Великокняже, царське та імператорське полювання на Русі», 1892—1911), а також твори М.Гоголя, Л.Толстого, О.Пушкіна, Марка Вовчка, І.Нечуя-Левицького. Збирав матеріали з історії та етнографії України. Разом із худож. С.Васильківським створив альбоми «З української старовини» (1900) та «Мотиви українського орнаменту» (1912). Взяв участь у розписах будинку Полтав. земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). Автор великого циклу історично достовірних творів, присвячених Запорозькій Січі («Козак на коні», 1889; «Запорожці біля корчми», 1917; «Похід запорожців на Крим», 1934) та національно-визвол. боротьбі укр. народу в 17 ст. («В’їзд Богдана Хмельницького в Київ у 1648 р.», 1929; «Селянська війна 1648 року», «Битва під Жовтими Водами в 1648 р.», «Абордаж турецької галери запорожцями» (обидві — 1930); «Бій Івана Богуна з Чернецьким під Монастирищем в 1653 р.», 1931; «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким», 1934); композицій на теми громадян. війни 1918—22 («Атака: Боротьба за прапор», 1929; «Кулеметна тачанка», 1930; «М.Щорс у бою під Черніговом», 1938); картини «Голод у Криму в 1921—1922 рр.» (1923); діорами «Перехід Червоної армії через Сиваш» (1935). Серед учнів С. — М.Авілов, Г.Савицький, П.Котов, П.Покаржевський, К.Трохименко. Лауреат Сталінської премії (1941). П. у м. Сімферополь. Тв.: Як я став художником. К., 1937. Літ.: Бурачек Н. Н.С. Самокиш. Х., 1930; Бирзгал Я.П. Н.С. Самокиш: Жизнь и творчество. Симферополь, 1940; Портнов Г. Николай Семенович Самокиш. М., 1954; Полканов А.И. Николай Семенович Самокиш:
Жизнь и творчество (к 100-летию со дня рождения). Симферополь, 1960; Пикулев И. Николай Семенович Самокиш: 1860—1944. М., 1964; Ткаченко В.Я. Николай Семенович Самокиш: Жизнь и творчество: 1860—1944. М., 1964; Яценко Я. Микола Самокиш: Альбом. К., 1979; Митці України: Енциклопедичний довідник. К., 1992; Лапидус Н. Николай Самокиш. М., 2006; Гусарова М. Николай Самокиш: Неизвестные страницы. Web: http://time4news.org/content/nikolai-samokish-neizvestnye-stranitsy. Н.Г. Ковпаненко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «САМОКВАСОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
