САМОЙЛОВИЧ Данило Самійлович (11.12.1742—20.02.1805) — учений-епідеміолог, лікар-практик. Д-р медицини (1780). Н. в с. Янівка (нині с. Іванівка Черніг. р-ну Черніг. обл.) в сім’ї священика Самійла Сушківського. 1756 записався до Києво-Могилянської академії, 1761 розпочав навчання в мед. школі Петерб. адміралтейського госпіталю, 1767 одержав звання лікаря. Як полковий лікар брав участь у російсько-турецькій війні 1768—1774. 1775 записався до Страсбурзького ун-ту, продовжив навчання в Лейденському ун-ті, де 1780 захистив дисертацію й одержав диплом д-ра медицини. Коло його наук. інтересів лежало у сфері гінекології та акушерства. Вивчав організацію мед. служби у Франції, Великій Британії, Німеччині, Австрії, готувався до наук. і викладацької діяльності. Однак, повернувшись у Росію, змушений був стати лікарем-епідеміологом. Брав участь у ліквідації 9-ти епідемій чуми у Москві, Криму, Молдові, Одесі, Кременчуці, Херсоні, Єлизаветграді (нині м. Кіровоград). Із 1784 виконував обов’язки гол. карантинного лікаря Катеринославського намісництва, із 1800 — інспектора Чорномор. мед. управи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Самойлович Данило Самійлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
