САКОВИЧ Касіян (світське ім’я — Каліст; бл. 1578 — 1647) — письменник, педагог, проповідник. Н. в м-ку Потелич (нині село Жовківського р-ну Львів. обл.) в сім’ї священика. Здобув освіту в Замойській академії та Краківському університеті. Був домашнім учителем в А.Киселя. Активний діяч братського культурно-освіт. руху. 1620—24 очолював Київ. братську школу, викладав поетику, риторику і філософію. 1624 переїхав до Любліна (Польща), був проповідником у братській церкві. Далі пов’язав своє життя спочатку з унійною церквою (із 1625 став архімандритом Дубенського Спасо-Преображенського монастиря), потім перейшов у католицизм. 1640 прибув до Кракова і вступив у чернечий орден св. Августина, однак невдовзі став катол. священиком. Автор «Віршів на жалісний погреб зацного лицаря Петра Конашевича Сагайдачного», прочитаних учнями Київ. братської школи на похоронах гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного 1622. У
Сакович Касіян. «Трактат про душу». Краків, 1625. Титульна сторінка.
віршах прославляються мужність та відвага запороз. козацтва, яке було оборонцем Речі Посполитої від турец. і татар. нападів. А звитяга гетьмана порівнювалася з доблестю антич. героїв. Як письменник-полеміст виступав апологетом католицизму. Унійну церкву, до якої певний час сам належав, вважав недосконалою. Основні його твори видані в Кракові польс. мовою: «Календар старий...» (1640), «Діалог, або розмова Мацька з Діонісієм, попом схизматицьким віленським про Великдень руський 1641» (1642); «Собор київський схизматицький» (1641, 1642), «Перспектива» (1642), «Окуляри календарові старому» (1644). Виступав із критикою реформ митрополита Київського Петра Могили та православ’я в цілому, яке вважав повним хиб у догматах віри, таїнствах, обрядах. Відповіддю православних на «Перспективу» став полемічний твір «Літос або камінь», виданий у Києві польс. мовою (1644), автором якого вважають С.Косова. 1620 видав у Кракові в перекладі з латинської на польс. мову популярний твір «Арістотелівські проблеми, або питання про природу людини», в якому у формі запитань і відповідей викладені середньовічні уявлення про людську природу, подані поради щодо раціонального харчування, гігієни тощо. Автор філос. праці «Трактат про душу» (Краків, 1625). У ній розглядаються проблеми сутності душі, її здатності, долі після смерті. Опираючись на християн. вчення про безсмертя душі, С. водночас використовував і дані природознавства. Він особливого значення надав питанню самопізнання, свободи волі людини, або самовладдя. Його філос. трактати використовувалися, вірогідно, при читанні курсу філософії в Київ. братській школі. П. у м. Краків, де й похований.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «САКОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
