САБЛІН Михайло Павлович (17.07.1869—17.10.1920) — військ. діяч, віце-адмірал (1916). Походив із сім’ї мор. офіцера. Закінчив мор. уч-ще (1890). Учасник Цусімської битви на броненосці «Ослябя» (14 травня 1905). Із 1906 командував кораблями та дивізіонами кораблів, лінкором «Ростислав» (1912), мінною бригадою (1915) на Чорному морі, контр-адмірал (1915). Із червня 1917 — нач. штабу, командуючий Чорномор. флотом (12 грудня 1917), вибраний його першим рад. командуючим (9 березня 1918). При підході нім. військ до Севастополя віддав наказ (29 квітня 1918) про українізацію Чорномор. флоту, вивів осн. сили флоту в Новоросійськ (нині місто Краснодарського краю, РФ; 30 квітня 1918). Відмовився виконати наказ РНК РСФРР про затоплення кораблів Чорномор. флоту, звільнився зі служби (червень 1918) і виїхав за кордон. Із 1919 — у Збройних силах Півдня Росії, віце-адмірал, гол. командир портів Чорного і Азовського морів. Взимку 1920 — тимчасовий командуючий, за наказом генерал-лейтенанта П.Врангеля (19 квітня 1920) — командуючий Чорномор. флотом. П. від хвороби в м. Ялта. Літ.: Історія українського війська. Львів, 1995; Рутыч Н. Биографический справочник высших чинов Добровольческой армии и Вооруженных Сил Юга России. В кн.: Материалы к истории Белого движения. М., 2002; Залесский К.А. Кто был кто в Первой мировой войне: Биографический энциклопедический словарь. М., 2003; Клавинг В. Гражданская война в России: Белые армии: Военно-историческая библиотека. М., 2003. Г.П .Савченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «САБЛІН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
