«РУСЬКА РАДА НА БУКОВИНІ» — перше укр. політ. т-во на Буковині. Засноване 31 липня 1870 під назвою «Буковинське політичне товариство “Руська рада” в Чернівцях». Першим головою став кафедральний проповідник В.Продан. Метою т-ва проголошено захист прав русинів Буковини і турботу про їхній політ. розвиток шляхом «розмов про предмети політичні», подання меморандумів, звернень, скликання сел. віч, видавничої діяльності, участі у виборах до парламенту та Буковинського сейму. У 1-й пол. 1870-х рр. т-во роздирали суперечки між москвофілами та народовцями. Ситуація змінилася, коли до кер-ва в т-ві прийшли Г.Онишкевич та І.Тимінський. «Руська рада» скликала низку віч по селах, організувала відзначення роковин Т.Шевченка, намагалася надати
організованості передвиборчій кампанії українців до Буковинського сейму. Однак після смерті Г.Онишкевича, за головування Є.Андрійчука з 1883 по 1889, т-во знову було малоактивним. Щоправда, поступово в ньому посилювався вплив народовців, а після обрання головою Є.Пігуляка 1889 воно остаточно перейшло на народовські позиції. Із 1891 т-во очолив С.Смаль-Стоцький. Під час виборів 1890 до крайового сейму «Руська рада» відіграла важливу об’єднуючу і координуючу роль для українства. Усі три кандидати т-ва Є.Пігуляк, І.Тимінський та В.Волян стали депутатами. У 1890-х рр. т-во було одним із найвпливовіших на Буковині. 1897 воно налічувало 316 членів. Засновано друкарню т-ва. Із 1898 почав виходити друкований орган, газета для народу, яка так і називалася — «Руська рада». Регулярно скликалися заг. збори т-ва. Такий активний період тривав до 1903. Наступних 6 років т-во майже не проявляло ознак життя. Його лідери були зайняті створенням народовської політ. партії та міжусобними чварами. Тільки в серпні 1909 С.СмальСтоцький виступив з ініціативою реорганізації «Руської ради» в т. зв. мужицьку партію, дещо змінивши статут т-ва. Воно почало видавати газ. «Народний голос», організувало власну канцелярію на чолі з О.М.Луцьким, через яку здійснювався зв’язок із селянами. Т-во захищало селян на суд. процесах, вело активну політ. боротьбу проти москвофілів, соціал-демократів, радикалів, висунуло власну програму заходів для поліпшення нар. добробуту, організувало ефективну передвиборчу кампанію 1911. Однак після успіху на виборах до парламенту та сейму т-во діяло все менш активно. Відчутний удар по т-ву завдало фінансове банкрутство «Селянської каси» 1912. До її кер-ва входила значна частина лідерів «Руської ради». Фактично перед Першою світовою війною т-во перестало існувати. У повоєнні роки відновити його роботу вже не було змоги.
Літ.: Добржанський О., Філіпчук В. «Руська рада» — перше українське товариство на Буковині. В кн.: Вісник центру буковинознавства: Серія історична, вип. 1. Чернівці, 1993; Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини ХIХ — початку ХХ ст. Чернівці, 1999. О.В. Добржанський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««РУСЬКА РАДА НА БУКОВИНІ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
