«РУССКОЕ ИСТОРИЧЕСКОЕ ОБЩЕСТВО», «Императорское Русское историческое общество» — науково-істор. т-во, яке об’єднувало відомих рос. істориків протягом 1866—1918. Гурток засновників «Р.и.о.» виник у серед. 1860-х рр. як об’єднання дослідників, що переймалися збиранням, упорядкуванням та виданням документів і матеріалів із рос. історії, переважно допетровської доби. Створене в травні 1866 в Санкт-Петербурзі. Статут «Р.и.о.» 1866 був розглянутий Комітетом міністрів Російської імперії та затверджений імп. Олександром II. «Р.и.о.» перебувало під опікою МЗС Рос. імперії. Головами т-ва були кн. П.Вяземський (1866—78); О.Половцов (1878—1909); вел. кн. Микола Михайлович (1909—17). Від 1867 перебувало під протекцією вел. кн. Олександра Олександровича, від 1873 — імператорське т-во. Н.-д. проекти «Р.и.о.» переважно пов’язані з архів., бібліографічною та джерельною евристикою, передусім дипломатичних джерел, серійними публікаціями документів і матеріалів, біобібліографічних довідників тощо. Архівні розшуки проводилися не тільки в Рос. імперії, а і в закордонних архівах у Берліні (Німеччина), Відні, Дрездені (Німеччина), Копенгагені (Данія), Лондоні (Велика Британія), Парижі (Франція), Стокгольмі (Швеція) та ін. Протягом 1887— 1918 було видано 148 томів «Сборников Русского исторического общества», у т. ч. 47 томів дипломатичного листування, 25 томів «Русского биографического словаря». 1910 був затверджений новий статут т-ва, зокрема скасовано членські внески. На поч. 20 ст. «Р.и.о.» брало активну участь у реформуванні архів. справи в Рос. імперії. 1911 при т-ві створена спец. комісія для збереження місц. архів. матеріалів (голова — А.Куломзін), яка
мала об’єднувати та координувати діяльність губернських учених архівних комісій та з’ясовувати їхні потреби. За ініціативою «Р.и.о.» 1914 був скликаний спец. з’їзд губернських учених архів. комісій, який ухвалив рішення про створення комісій, а також про фінансову та методично-консультативну підтримку цих інституцій у тих губерніях, де вони ще не були засновані. Кожній комісії призначалася субсидія в 3 тис. рублів. Наприкінці 1916 «Р.и.о.» налічувало бл. 300 членів. З-поміж них були відомі рос. вчені К.Бестужев-Рюмін, О.Бичков, Я.Грот, М.Дубровін, І.Забєлін, В.Ключевський, П.Пекарський, О.Пипін, С.Платонов, С.Соловйов, М.Чечулін та ін. З укр. істориків членами «Р.и.о.» були В.Іконников, М.Костомаров та ін. Відновлене 20 червня 2012 як професійна асоціація істориків з численними завданнями, зокрема з метою протистояти фальсифікаціям історії Росії. Головою «Русского исторического общества» обраний спікер Держ. Думи РФ С.Наришкін. Літ.: Устав Русского исторического общества. СПб., 1866; Императорское Русское историческое общество в 1878 г. «Журнал Министерства народного просвещения», 1879, № 5; Иконников В.С. Опыт русской историографии, т. 1, кн. 1—2. К., 1892; Устав Императорского Русского исторического общества, утвержденный 8 апреля 1910 г. СПб., 1910; Императорское Русское историческое общество. В кн.: Известия Императорской археологической комиссии, вып. 50. СПб., 1913; Годичное общее собрание Императорского Русского исторического общества. «Правительственный вестник» (СПб.), 1914, № 6; Императорское Русское историческое общество, 1866—1916. Пг., 1916; Состав Императорского Русского исторического общества на 1916 год. СПб., 1916; Софинов П.Г. Из истории русской дореволюционной археографии. М., 1957; Степанский А.Д. К истории научно-исторических обществ в дореволюционной России. В кн.: Археографический ежегодник за 1974. М., 1975; Камардина О.В. Императорское Русское историческое общество: Очерк истории и научной деятельности, 1866—1916 гг.: Дис. ... канд. истор. наук. Саратов, 1999. О.В. Ясь.
спрямування. Видавався 1890— 1914 у Львові. Виходив щотижня. Редактор — І.Пелех. На поч. 20 ст. — орган Рус. нар. партії. Після її розколу 1909 на «старокурсників» і «новокурсників» представляв ідейно-політичні позиції перших. На відміну від «новокурсників» «Р.с.» зберігало лояльність до офіц. Відня та виступало супроти повного об’єднання з Рос. імперією, хоча й орієнтувалося на рос. проурядові кола. Друкувалися статті на політ., екон., культурно-освітні теми, біжуча хроніка подій галицького та міжнар. життя, бібліографічні матеріали та огляди, інформація, а також белетристичні твори рос. письменників та ін. Широко висвітлювалося суспільно-політ. життя в Рос. імперії, пропагувалися погляди прибічників панславізму та ін. Літ.: Лозинський М. Українство і москвофільство серед українськоруського народу в Галичині. Львів, 1909; Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848— 1914. Львів, 1926; Андрусяк М. Нариси з історії галицького москвофільства: З 10 образками москвофільських діячів. Львів, 1935. О.В. Ясь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««РУССКОЕ ИСТОРИЧЕСКОЕ ОБЩЕСТВО»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
