РУДЮК Димитрій (у миру — Вадим Миколайович; н. 13.11.1971) — церк. діяч, історик Церкви, педагог, біограф київ. правосл. митрополитів; митрополит Львівський і Сокальський Української православної церкви Київського патріархату. Д-р богословських н. (2012). Н. в с. Криворудка Красилівського р-ну Хмельн. обл. в сел. родині. Закінчив істор. ф-т Київ. ун-ту (1989—94), Київ. духовну академію УПЦ КП (1994—99), канд. богословських н. (2000). 19 червня 1994 рукоположений у сан диякона, 22 січня 1995 — у сан священика патріаршого кафедрального Володимирського собору. Із 1994 по 2010 — викладач історії УПЦ в Київ. духовній академії (із 2006 — Київ. правосл. богословська академія). У жовтні 1995 в Київському Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі пострижений у ченці з ім’ям «Димитрій» на честь св. Димитрія Ростовського (Туптала). Із 1999 — голова Видавничого відділу УПЦ КП, гол. редактор ж. «Православний вісник» та науково-богословського щорічника «Труди Київської духовної академії». Із 2007 — директор богословського вид-ва «Архангельський глас». 31 січня 2000 призначений намісником Київ. Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря. 2000—10 — ректор Київ. правосл. богословської академії. 16 липня 2000 рукоположений у Володимирському патріаршому кафедральному соборі в сан єпископа Переяслав-Хмельницького та призначений вікарієм (помічником Патріарха Київського і всієї РусиУкраїни Філарета) Київ. єпархії УПЦ КП. 22 січня 2004 підвищений до сану архієпископа, 23 січ-
ня 2009 — до сану митрополита. 21 жовтня 2009 призначений постійним членом Священного Синоду і керуючим відродженою Переяслав-Хмельницькою єпархією. Після упокоєння в липні 2010 митрополита Львівського і Сокальського Андрія Горака Священний Синод УПЦ КП призначив Р. митрополитом Львівським і Сокальським із резиденцією в м. Львів і служінням у кафедральному соборі Покрови Пресвятої Богородиці Львів. єпархії УПЦ КП. Учасник ряду наук. та науково-богословських конференцій. У грудні 2004 обраний академіком АН Вищої школи України по відділенню філософії. Нагороджений орденами св. рівноапостольного кн. Володимира 3-го, 2-го та 1-го ст., Христа Спасителя, Юрія Переможця, «За заслуги» 3-го і 2-го ст., відзнаками св. апостола Андрія та Укр. нар. посольства. Праці: Мати церков руських. К., 2005; Смертю здолавши вирок: Протоієрей Володимир Рогальський — пастир та історик Антонінського краю. К., 2008; Історичні записки з приводу анафеми на українського гетьмана Івана Мазепу. К., 2009; Предстоятель Української церкви. К., 2009; Історія митрополитів Київських. К., 2012. Д.В. Степовик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РУДЮК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
