РУДНИЦЬКИЙ Ярослав-Богдан (28.11.1910—19.10.1995) — мовознавець, літературознавець, фольклорист, громад. і політ. діяч. Організатор укр. науки в Канаді. Д-р філософії (1937). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук. Н. в м. Перемишль. 1922—29 навч. в г-зії в Стрию. 1929—37 вивчав укр. мову й літературу, славістику, ономастику й етнологію у Львів. ун-ті, де отримав 1934 диплом магістра, 1937 — д-ра філософії. Уже в студентські роки писав статті до «Стрийської думки» та ін. часописів. 1938—40 працював в Українському науковому інституті в Берліні. Одночасно продовжив навчання в Берлінському університеті. Із 1940 — доцент, із 1943 — професор Українського вільного університету. 1945—48 — професор Гейдельберзького ун-ту. Із 1949 — у Канаді. Співзасновник і перший голова (1949—64) департаменту славістів Манітобського ун-ту. Президент, почесний член Канад. асоціації славістів, президент Канад. асоціації лінгвістів, член Міжнар. академії науки і літератури, член (1963—71) Королів. комісії двомовності і двокультурності Канади. Співзасновник (1949) відділу УВАН в Канаді — секретар, (1955—70 — президент). Заснував і видавав у рамках УВАН серії «Slavistica» (вийшло 100 чисел), «Onomastica», «Слово на сторожі», «Рудницькіяна» (укр. і англ. мовами), продовжив засноване ще в Європі видання «Літопис УВАН» та
ін. видання. Спричинився до створення 1984 Центру українознавства в ун-ті Макворі в Австралії. 1978 відновив Українську Могилянсько-Мазепинську АН (УММАН) і став її останнім президентом. 1992 після відновлення Києво-Могилянської академії в Києві передав останній усе майно, архів і видання УММАН, а також грошову пожертву. Активний діяч Державного центру УНР на еміграції: голова РМ УНР на еміграції (1980—89). Автор майже 3 тис. праць. Основна — «An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language» («Етимологічний словник української мови») у 2-х т. (Вінніпег—Оттава, 1962—82), над якою працював бл. 40 років. Нагороджений найвищою відзнакою Канади «Рицар ордена Канади», медаллю Маріуса Бордо та багатьма ін. П. у м. Монреаль (Канада). Праці: Українська мова та її говори. Львів, 1937; Український правопис. Прага, 1942; Українсько-німецький словник. Лейпціг, 1943 (у співавт.; 2-ге вид. — Вісбаден, 1983); Славістика в Канаді в 1950 р. Вінніпег, 1950; Канадійські місцеві назви українського походження. Вінніпег, 1951; Слово й назва «Україна». Вінніпег, 1951; Українські бібліотеки в Канаді. Вінніпег, 1954; Шевченкіяна на Заході: Перше видання Шевченка на Заході з нагоди сторіччя: 1859—1959. Вінніпег, 1959; Географічні назви Бойківщини. Вінніпег, 1962; Становище української й інших слов’янських мов у Канаді. Вінніпег, 1971; Manitoba’s Mosaic Place Names. Winnіpeg, 1977. Літ.: Збірник на пошану Зенона Кузелі. Париж, 1962; Волиняк П. Королівська комісія для вивчення міжнаціональних відносин. «Нові дні», 1963, вересень; Славутич Я. Творець української науки в Канаді та інші статті й матеріали з приводу 60-річчя проф. Яр. Рудницького. Вінніпег, 1971; Woycenko О. A Biographical Scetch. В кн.: J.B. Rudnytsky — Septuagenarius. Ottawa—Мontreal, 1980; Носко-Оборонів Т. Хронологічна канва. «Рудницькіяна», 1985, № 1; Марунчак М. Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпег, 1986; Проф. Я. Рудницький в обороні «неофіційних мов» у Канаді. «Український голос», 1988, 12 вересня; Носко-Оборонів Т. Ярослав Богдан Рудницький: Біографічний нарис. Б/м, 1992; Альманах українського життя в Австралії. Сідней, 1994; Домбровський О. Ярослав Богдан Рудницький. «Український історик», 1995, № 1—4; Пришляк Я. Творець нової епохи. «Визвольний шлях», 1996, № 2; Дзира Я.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Рудницький Ярослав-Богдан» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
