РОЗНЕР Іонас Германович (25.02. 1924—25.03.1980) — історик. Доцент (1963), д-р істор. н. (1967). Н. в м. Чернівці. Походив із робітн. родини. Учасник німецькорад. війни 1941—45. До 1947 — військ. перекладач. Від 1947 навч. в Чернів. ун-ті. Закінчив істор. ф-т Київ. пед. ін-ту (1951). Викладав історію в школах м. Київ. Старший лаборант, молодший наук. співробітник відділу історії феодалізму Ін-ту історії АН УРСР (1959—63). 1959 захистив канд. дис. на тему: «Яїцьке козацтво напередодні селянської війни 1773—75 рр. під керівництвом О.Пугачова». Учень В.Голобуцького. Доцент Київ. ін-ту нар. госп-ва (1963—69). Захистив докторську дис. на тему: «Козацтво у селянській війні 1773—1775 рр.» у Ленінгр. ун-ті (1967). Старший наук. співробітник Ін-ту економіки АН УРСР (1969—80). Автор праць з укр. та рос. історії 16—18 ст., зокрема низки студій, присвячених сел. рухам та козац. повстанням, російськоукр. зв’язкам 17—18 ст. та ін., а також розвідок про соціальноекон. погляди діячів 18 ст. (Cамовидця, Я.Козельського та ін.), оглядів іноз. наук. літератури та джерел. Відводив особливе місце полемічним змаганням на укр. землях кінця 16 — поч. 17 ст. у формуванні настроїв протесту нар. мас. Наголошував на аскетичному побутуванні запороз. козацтва, яке розглядав як передумову їхньої сусп. організації. Обстоював думку про виключну роль дипломатичних взаємин Гетьманщини та Росії в східноєвроп. історії серед. 17 ст., наслідком яких стало визнання України як самостійної політ. одиниці. Висвітлював участь козацтва в сел. рухах 16—18 ст., зокрема підкреслював, що досить часто ідеалом козацько-сел. рухів було встановлення безстанового «козацького» устрою. Вважав, що у 18 ст. — у «золоту добу просвітницького абсолютизму» — різко загострилося соціальне протистояння, яке кінець-кінцем спричинило криваву Сел. війну 1773—75. Тримався тези, що се-
лянсько-козац. рухи підштовхнули рос. царат до кардинальної реорганізації козацтва, зокрема до перетворення його на привілейований та замкнутий військово-землеробський стан, який виконував поліційні, охоронні та колонізаційні функції на кордонах імперії Романових. Підтримував зв’язки з польс., румун., угор. та франц. вченими. П. у м. Київ. Праці: Яицкое казачество накануне крестьянской войны 1773—1775 годов. «Вопросы истории», 1958, № 10; Історичні журнали Румунської Народної Республіки (1956—1958 рр.). «УІЖ», 1959, № 3; Северин Наливайко, руководитель крестьянско-казацкого восстания 1594—1596 гг. на Украине. М., 1961; Угорщина вчора і сьогодні. К., 1962; Казачество в Крестьянской войне 1773—1775 гг. Львов, 1966; Яик перед бурей: Восстание 1772 года на Яике — предвестник Крестьянской войны под руководством Е. Пугачева. М., 1966; Антифеодальные государственные образования в России и на Украине в XVI— XVIII вв. «Вопросы истории», 1970, № 8; Соціально-економічні погляди авторів «Торчинського маніфесту» (1767 р.) і «Універсалу до селян» (1768 р.). В кн.: Історія народного господарства та економічної думки УРСР, вип. 6. К., 1971; Историческое и социально-экономическое значение различных форм крестьянского движения на Украине XVIII в. В кн.: Симпозиум по аграрной истории Восточной Европы: Тезисы докладов, т. 1. М., 1972; Соціально-економічні вимоги представників українського шляхетства і козацької старшини в 60-х рр. XVIII ст. В кн.: Історія народного господарства та економічної думки УРСР, вип. 7. К., 1972; Омелян Пугачов і Україна. «УІЖ», 1973, № 9; Казачество в Крестьянской войне под предводительством Е.И. Пугачева (по данным русской и иностранной историографии XVIII—XIX вв.). В кн.: Крестьянские войны в России XVII— XVIII веков: Проблемы, поиски, решения. М., 1974; Про суспільно-економічні погляди філософа Я.П. Козельського і депутата комісії 1768 р. майора Я.П. Козельського. В кн.: Історія народного господарства та економічної думки УРСР, вип. 8. К., 1974; Участь українців у селянській війні 1773—1775 рр. «УІЖ», 1974, № 4; Селянська війна 1773—1775 рр. у Росії та її вплив на Україну. «УІЖ», 1974, № 12; Про соціально-економічні погляди літописця Самовидця. В кн.: Історія народного господарства та економічної думки УРСР, вип. 9. К., 1975; Славний син башкирського народу (до 225-річчя з часу народження Салавата Юлаєва). «УІЖ», 1977, № 9; Освободительная война 1648—1654 гг. и Россия. «Вопросы истории», 1979,
№ 4; Російсько-українські економічні зв’язки в період визвольної війни 1648—1654 рр. В кн.: Історія народного господарства та економічної думки УРСР, вип. 13. К., 1979. Літ.: Рознер Іонас Германович (некролог). «УІЖ», 1980, № 6; Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник: Серія: Українські історики, вип. 1. К., 1998; Інститут історії України НАН України: 1936— 2006. К., 2006. О.В. Ясь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РОЗНЕР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
