РИНОК, ансамбль площі у Львові — комплексна пам’ятка історії та арх-ри 14—20 ст., яка входить у складі центр. частини старого Львова до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Назва походить від нім. Ring (коло). Площа Р. — це майже квадрат розміром 142и129 м. Його утворюють 44 кам’яниці з ратушею посередині. Від кутів Р. розходяться 8 колись головних міських вулиць. Питання, коли було розплановано Середмістя з Р., є дискусійним. Традиційно вважається, що це сталося після завоювання Львова польс. королем Казимиром III Великим (1349). За ін. версією, Середмістя заклав кн. Лев Данилович бл. 1270. Найстарі-
Площа Ринок у Львові. Східна сторона. Вигляд з ратуші. Фото 2011.
Площа Ринок у Львові. Ратуша. Фото 2007.
шою була пн. сторона Р., яка служила базою для розпланування площі та всього міста на основі середньовічних мір довжини: шнура (43,2 м), прута (4,32 м), ліктя (0,576 м). Ширина ділянок становила 2 прути (що давало можливість будувати кам’яниці з фасадом у 3 вікна), а довжина — 1 шнур. До 1940 на Р. був базар; на площі також відбувалися мітинги (1890 вперше в Україні відзначено 1 Травня), святкування і публічні страти (16 червня 1578 страчено І.Підкову). Усі кам’яниці Р. є пам’ятками арх-ри, хоча дійшли до нашого часу із ґрунтовними перебудовами 18—21 ст. Серед архітекторів, які створювали і реставрували ансамбль площі Р.: П.Барбон, Б.Віктор, Я. де Вітте, Д.Гібо, Л.Дюркович, П.Красовський, Ф.Кульчицький, М.Лужецький, Б.Меретин, І.Могитич, Х.Мурадович, В.Нагірний, Я.Пйотровський, Я.Покорович, П.Полейовський, Павло Римлянин, М.Урбанік, П.Щасливий. Найціннішою є сх. сторона Р., де збереглися пам’ятки Ренесансу та бароко: палац Бандінеллі, який 1629 організував тут пошту (№ 2); т. зв. Чорна кам’яниця, побудована в ренесансному стилі 1588—89 (№ 4); палац К.Корнякта, а потім польс. короля Яна III Собеського, з аркадним ренесансним подвір’ям (№ 6; нині Львівський історичний музей); палац римо-катол. архієпископів (збудований 1630), в
якому помер польс. король Міхал-Корибут Вишневецький (№ 9); палац князів Любомирських (збудований у 1760-х рр.), де з 1772 жив перший австрійс. губернатор Галичини граф Й.-Б. фон Перген, 1895—1939 містилися Львівське товариство «Просвіта», редакція газ. «Діло» та книгарня Наукового товариства імені Шевченка. 30 червня 1941 тут було проголошено відновлення Укр. державності та створення уряду Я.Стецька (№ 10; нині розміщено експозицію фондів Львів. музею етнографії і художнього промислу). З ін. кам’яниць Р. варто відзначити: будинок консула А.Массарі (збудований 1589, зберігся портал із гербом Венеції; № 14); палац Гуттетерів (перебудований у 18 ст.; № 18); будинок Шольц-Вольфовичів (у кутовій ніші — скульптурна композиція «Хрещення Ісуса Христа Іваном Предтечею» кінця 16 ст.; № 23); будинок, де 1707 була резиденція
Площа Ринок у Львові. Південна сторона. Фото 2011.
208 РИНСЬКИЙ
рос. царя Петра I (№ 24; нині Львів. істор. музей); палац коменданта Ф.Коритовського (збудований у стилі класицизму в 1768, 1803 тут відкрилася перша львів. цукерня Д.Андреолі; № 29); будинок із химерними лев’ячими масками на фасаді (збудований 1778—81, із 1895 належав укр. кооп. об’єднанню «Народна торгівля»; № 36). Посеред Р. стоїть ратуша — символ міськ. самоврядування та осідок міської ради. Попередню ренесансну ратушу прикрашала вежа із дзигарем (годинником), яка завалилася влітку 1826. Новий будинок ратуші зведено в стилі класицизму 1827—35 за проектом Ю.Маркля, Ф.Трешера, А.Вондрашки та реконструйовано після пожежі 1848. 1 листопада 1918 С.Паньківський підняв на вежі ратуші синьожовтий прапор Західноукраїнської Народної Республіки. 3 квітня 1990 над ратушею було піднято синьо-жовтий прапор згідно з ухвалою Львів. міської ради першого демократ. скликання. Перед входом стоять дві скульптури левів із гербом міста авторства Є.Дзиндри. При кутах ратуші розташов. 4 фонтани зі скульптурами антич. богів Нептуна, Амфітрити, Адоніса і Діани, виготовлені Г.Вітвером 1811—14. Р. — унікальний для України збережений ансамбль середньовічної міської площі. Літ.: Jaworski F. Ratusz lwowski. Lw\w, 1907; Вуйцик В.С. Львівський
державний історико-архітектурний заповідник. Львів, 1991; Могитич Р. Планувальна структура львівського Середмістя і проблеми його датування. «ЗНТШ» (Львів), 1994, т. 227; Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. К., 2000; Архітектура Львова: Час і стилі ХIII—ХХI ст. Львів, 2008; Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. Львів, 2008. І.В. Мельник.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РИНОК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
