РИМАРЕНКО Юрій Іванович (09.05.1929—10.09.2006) — правознавець і політолог. Канд. історичних н. (1968), д-р філос. н. (1973). Професор (1982). Академік Укр. академії політ. наук (1993), Міжнар. академії інформатики (1996), чл.-кор. Академії правових наук України. Засл. діяч н. і т. УРСР (1979), засл. працівник к-ри України. Н. в м. Черкаси в сім’ї вчителів. Вищу освіту здобув на юрид. ф-ті Київ. ун-ту (1952). 1952—64 — на оперативній роботі у службі зовн. розвідки МДБ СРСР, згодом — КДБ при РМ СРСР. Закінчив аспірантуру по кафедрі історії КПРС Київ. ун-ту (1966). 1967 захистив канд. дис. з історії, а 1973 — докторську дис. Молодший наук. співробітник Ін-ту філософії АН УРСР (1967—70), старший наук. співробітник Ін-ту історії АН УРСР (1970—77). 1977—92 — нач. кафедри філософії, заст. начальника Київ. вищої школи МВС СРСР з наук. роботи, проректор з наук. роботи Укр. академії внутр. справ (нині Нац. академія внутр. справ). Від 1992 — гол. наук. співробітник Ін-ту д-ви і права ім. В.Корецького НАН України. Зав. кафедри гуманітарних дисциплін Київ. ун-ту права (1995—2002). Від 2002 — професор Нац. академії внутр. справ. Тематика професійних інтересів вченого еволюціонувала від критики «українського буржуазного націоналізму» до проблем міжнац. взаємин, національнодерж. буд-ва, нелегальної міграції, торгівлі жінками та ін. Співфундатор і відп. редактор низки енциклопедичних, довідкових та словникових видань, у т. ч. «Межнациональные отношения: Термины и определения: Словарь-справочник» (К., 1981), «Ет-
нонаціональний розвиток України: Терміни, визначення, персоналії» (К., 1993) «Абетка етнополітолога» (т. 1—2, К., 1996), «Мала енциклопедія етнодержавознавства: Етнос і соціум. Витоки національного права. Уроки української державності. Етнополітичні виміри українського державотворення. Націоналізм як ідеологічний, соціальний та духовно-культурний феномен. Персоналії» (К., 1996), «Націоналізм як суспільний феномен: Енциклопедичний словник» (Донецьк, 1997), «Світова та вітчизняна етнодержавницька думка: У персоналіях» (К.—Донецьк, 1997), «Україна: Етнонаціональна палітра суспільного розвитку: Словник-довідник» (К., 1997), «Історико-політичні уроки української державності. Енциклопедичний словник» (К., 1998), «Міграційні процеси в сучасному світі: Світовий, регіональний та національний виміри. Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія і практика: Енциклопедія» (К., 1998), «Нація і держава: Теоретико-методологічний і концептуальний аналіз» (кн. 1—2, К.— Донецьк, 1998), «Етнос. Нація. Держава: Україна у контексті світового етнодержавницького досвіду» (К., 2000), «Енциклопедія етнокультурознавства: Понятійно-термінологічний інструментарій, концептуальні підходи» (ч. 1—2, К., 2000), «Міжнародна поліцейська енциклопедія: Понятійний апарат. Концептуальні підходи. Теорія та практика» (К., 2003), а також «Антология сыска» (т. 1, К., 2005) та ін. Лауреат респ. премії ім. Я.Галана (1972), Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1985), премії ім. М.Вавілова АН СРСР (1991), премії ім. М.Василенка НАН України (1997), Держ. премії України в галузі н. і т. (2005) та низки інших. П. у м. Київ. Праці: Український буржуазний націоналізм — ворог інтернаціонального єднання трудящих. К., 1970; Буржуазний націоналізм та його «теорія» нації. К., 1974; Антикоммунистический альянс (критика идеологических и социально-политических доктрин международного сионизма и украинского буржуазного национализма). К., 1981; З ким і проти кого: Документально-публіцистичні нариси і статті.
205 РИМАРЕНКО
Ю.І. Римаренко.
206 РИМОВАНА
М.А. РимськийКорсаков.
К., 1983; Буржуазный национализм и клерикализм. К., 1986; По следам «снежного человека»: (о причинах национализма в СССР). М., 1989; Национализм: Истоки, причины, сущность, психология. К., 1991; Перестройка межнациональных отношений в СССР (уроки прошлого, противоречия, обновления, перспективы): Теоретико-методологический анализ. К., 1991; Національний розвій України (проблеми і перспективи). К., 1995. Літ.: Кресіна І.О., Мироненко О.М. Юрій Іванович Римаренко: Інформаційне видання. К., 1999; Визначні юристи сьогодення. К., 2001; Хто є хто в Україні. К., 2001; Інститут історії України НАН України: 1936—2006. К., 2006; Юрій Іванович Римаренко (некролог). «Юридична газета», 2006, № 18, 28 вересня; Шевченківські лауреати: 1962—2007: Енциклопедичний довідник. К., 2007. О.В. Ясь.
у Кракові. Видані лише окремі її фрагменти. Вид.: Короткий опис Сіркових діянь. В кн.: Поезія 87, вип. 1. К., 1987; Із рукописної Віршованої хроніки другої половини ХVII ст.: Полювання. «Київська старовина», 1993, № 3; Мицик Ю.А. Буремний 1648 рік (добірка неопублікованих джерел). В кн.: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVII століття: Політика, ідеологія, військове мистецтво. К., 1998. Літ.: Мыцык Ю.А. Записки иностранцев как источник по истории Освободительной войны украинского народа 1648—1654 гг. Днепропетровск, 1985. Ю.А. Мицик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РИМАРЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
