РАТУШНА Лариса Степанівна (09.01.1921—18.03.1944) — учасниця підпільного руху на території України в роки Другої світової війни. Герой Рад. Союзу (1965, посмертно). Н. в с. Тиврів. Із 1939 навч. в Моск. ун-ті. З початком Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941—45 закінчила курси медсестер, із вересня 1941 — санітарний інструктор 8-ї д-зії нар. ополчення. У жовтні 1941 в районі Наро-Фомінська (нині місто Моск. обл., РФ) потрапила в полон, втекла, у січні 1942 дісталася до Вінниці, зв’язалася з Він. підпільною парт. орг-цією, очолюваною І.Бевзом, і стала її активною учасницею. У липні 1942 заарештована, у квітні 1943 через відсутність доказів відпущена. Була зв’язковою він. підпілля і партизан. з’єднання ім. В.Леніна. У березні 1944, під час боїв за Вінницю, загинула за невідомих обставин. Повоєнні розслідування не встановили дійсних причин загибелі. Літ.: Подвигом прославленные: Герои Советского Союза — партизаны и подпольщики Украины в годы Великой Отечественной войны. К., 1985. Н.М. Руденко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РАТУШНА ЛАРИСА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
