РАДНАРГОСПИ, ради народного господарства — держ. органи територіального управління й планування пром-стю УСРР/УРСР і СРСР, що існували впродовж 1918—31, 1957—65. Перші Р. з’явилися в грудні 1917 — січні 1918, після створення Вищої ради народного господарства (ВРНГ) в Росії. Вони створювалися на губернському, районному (обласному), уїзному (повітовому) рівнях. Районні Р. в Росії об’єднували управління пром-стю кількох губерній (Пн. пром. район — 8 губерній, Московський — 11, Уральський — 8). В Україні перші Р. були утворені в січні 1918 Пд. радою нар. госп-ва Донецько-Криворізького басейну, що діяла під кер-вом ВРНГ РСФРР. Місц. Р. мали функції сприяння та координації діяльності підпр-в регіону, кер-ва низовими органами робітн. контролю, з’ясування потреб підпр-в у паливі, сировині, засобах вир-ва, робочій силі, транспорті, вироблення планів розподілення замовлень. 1922 у зв’язку з виникненням СРСР ВРНГ надали права об’єднаного наркомату, зосередивши в його підпорядкуванні великі підприємства. 1926 у ВРНГ створили гол. управління галузей пром-сті, у відання яких передали значну
114 РАДОМИШЛЬ
Радомишль. СвятоМикільський храм. Фото початку 21 ст.
кількість підпр-в. 5 січня 1932 ВРНГ перетворили на наркомат важкої пром-сті СРСР, виділивши з його складу наркомат легкої пром-сті та наркомат лісової пром-сті. Упродовж 1920-х — поч. 1930-х рр. велика пром-сть в УСРР перейшла до підпорядкування загальносоюзних наркоматів. Місц. Р. втратили своє значення, їхня діяльність поступово згорталася. ВРНГ України, від 1922 — Рада нар. госп-ва УСРР — проіснувала до кінця 1931. У ході «хрущовських реформ» пленум ЦК КПРС (лютий 1957) вирішив перейти до територіального принципу управління екон. адм. районами, сформувати Р. 1957 в СРСР створили 105 екон. адм. районів, із них 70 — в РРФСР, 11 — в УРСР, 9 — у Казахській РСР, 4 — в Узбецькій РСР, в ін. 11-ти союзних республіках — по одному. Одночасно ліквідували 25 загальносоюзних та союзно-респ. мін-в. В УРСР частка пром-сті, що перейшла до відання респ. органів, склала більше 95 %. Уряд України, ін. респ. органи виявилися не готовими до такого розширення функцій управління: не було досвіду, підготовлених кадрів, професіональних структурних управлінських підрозділів. Із великими складнощами відбувалося формування апаратів Р. Кожен з них нараховував 300—500 осіб, частина яких були співробітниками мін-в, що ліквідували. Після створення Р. до їхнього підпорядкування перейшла більшість великих пром. підпр-в. До 1962 їх кількість скоротилася у зв’язку з тим, що в межах політики кооперації Р. укрупнювали
підпр-ва (1 тис.), створили на їх основі 400 комбінатів. У червні 1960 утворили Укр. раду нар. госп-ва (УРНГ) на чолі з М.Соболем, потім — А.Кузьмичем. УРНГ координувала діяльність Р., але не мала права постачальних і збутових функцій. Її штат 1961 складав бл. 1 тис. осіб, які часто-густо дублювали діяльність РМ УРСР. Із метою посилення контролю над діяльністю місц. Р. в СРСР 1962 створили Раду нар. госп-ва СРСР, незабаром — ВРНГ СРСР (1963—65). Курс на відновлення централізації управління економікою з боку загальносоюзних та респ. структур чітко простежувався з поч. 1960-х рр. За рішенням пленуму ЦК КПУ (грудень 1962) в Україні замість 14-ти створили 7 екон. районів. Восени 1963 їх перетворили на 3. Більшість працівників та керівників обкомів КПУ були вкрай незадоволені такими змінами. Це слугувало основою для зміщення М.Хрущова з посади та припинення реформ. У вересні 1965 на пленумі ЦК КПРС Л.Брежнєв заявив, що Р. увійшли в протиріччя з тенденцією розвитку галузевого управління економікою. Р. ліквідовувалися, в Україні відновили діяльність 10 мін-в. Результати функціонування Р. в УРСР були суперечливими. Щорічні темпи приросту пром. продукції складали наприкінці 1950-х — на поч. 1960-х рр. трохи більше 9 %. Але досягалися вони шляхом буд-ва нових підпр-в та випуску продукції на підпр-вах новозбудованих. Відбулося зниження нац. доходу в республіці (капіталовкладення спрямовувалися на нове пром. буд-во), продуктивності праці, сповільнилися темпи розвитку галузей, що виробляли товари нар. вжитку. Вир-во продукції на душу населення в Україні, життєвий рівень залишалися низькими.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РАДНАРГОСПИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
