РАДИШЕВСЬКИЙ Онисим Михайлович (Михайлов Онисим; р. н. невід. — п. не раніше 1631) — майстер військово-інженерної справи, за походженням — українець з Волині. Імовірно, працював у Острозькій друкарні. 1586 прибув до Москви і став майстром-палітурником при Друкарському дворі. Від бл. 1605 до 1610 — один із керівників Друкарського двору, де випустив «Євангеліє» (1606), що відрізняється високим рівнем худож. оформлення, і «Устав церковний» (1610), який згодом був заборонений цензурою. Ставши одним із провідних майстрів Пушкарського приказу, керував інженерними роботами у фортецях. 1620 склав першу в Росії військово-тех. книгу «Устав ратных, пушечных и других дел, касающихся до воинской науки» (опублікував укр.
112 РАДІО
археограф В.Рубан; СПб., 1777 і 1781). Літ.: Гераклітов О. До біографії Онисима Михайловича Радишевського. «Бібліологічні вісті», 1926, № 1— 10; Петрушенко М.А. Нові матеріали про О. Радишевського — талановитого друкаря і «пушкарских дел мастера» ХVII століття. «Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР», 1965, № 1; Ісаєвич Я. Українське книговидання: Витоки, розвиток, проблеми. Львів, 2002. Я.Д. Ісаєвич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РАДИШЕВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
