РАДИМИЧІ — об’єднання східнослов’ян. племен у межиріччі Дніпра і Десни (прит. Дніпра). «Повість временних літ» наводить легендарні відомості про спільне походження Р. та в’ятичів від братів Радима і Вятка «з ляхів». До кінця 9 ст. перебували в залежності від Хозарського каганату. Із доби правління київ. кн. Олега Р. сплачували данину київ. князям. Остаточно були включені до складу Давньорус. д-ви київ. кн. Володимиром Святославичем. Згідно з напівлегендарною літописною оповіддю Р. підкорилися Києву після того, як 984 на р. Піщана (імовірно, права прит. Сожа, бас. Дніпра) їх розбив воєвода Вовчий Хвіст. Землі Р. увійшли до складу Смоленського князівства і Чернігівського князівства. Назва «Радимичі» збереглася до 2-ї пол. 12 ст. за невеличкою волостю з містами Гомій (сучасний Гомель) та Чечерськ (усі у Гомельській обл., Білорусь). А.Г. Плахонін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РАДИМИЧІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
