РАДЗИВІЛЛ (Radziwi»», Radziwi») Криштоф (15.03.1585—19.09.1640) — литов. магнат, віленський воєвода, великий гетьман литовський, князь. Лідер протестантів Великого князівства Литовського. Належав до герба «Труби», син кн. Криштофа Радзивілла Перуна, батько кн. Януша Радзивілла. Від 1605 розпочав політ. діяльність у системі шляхетського парламентаризму. 1615 став польним гетьманом литовським. Протягом 1620-х рр. перейшов у політ. опозицію до польс. короля Сигізмунда III Ваза, через що за його королювання не зміг здобути булави великого гетьмана литовського. Після смерті польс. короля Сигізмунда III Ваза Р. енергійно підтримав кандидатуру королевича Владислава Ваза (див. Владислав IV) на польс. престол. На поч. 1620-х рр. Р. мав конфіденційні політ. контакти з
зів, мав багато дітей, із них до дорослого віку дожили Януш і Криштоф, а також дочка Ельжбета, котра стала дружиною великого канцлера литовського Л.Сапіги. Літ.: Polska encyklopedja szlachecka, zesz. 1 (40), t. 10. Warszawa, 1938; LeСniewski S. Poczet hetman\w polskich i litewskich. Bydgoszcz, 1992; Hetmani Rzeczypospolitej Obojgu Narod\w. Warszawa, 1995; Encyklopedia Historii Polski: Dzieje polityczne, t. 2. Warszawa, 1995; ZieliЅska T. Pocet polskich rod\w arystokratycznych. Warszawa, 1997; Kaniewska J. Wst“p. В кн.: Listy krola Zygmunta Augusta do Radziwi»»\w. Krak\w, 1997; Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець ХVI — перша половина ХVII ст.). К., 1998; Довбищенко М.В. Волинська шляхта у релігійних рухах кінця ХVI — першої половини ХVII ст. К., 2008. П.М. Сас.
105 РАДЗИВІЛЛ
К. Радзивілл. Гравюра В.-Я. Дельфа.1639.
К. Радзивілл (Перун). Гравюра М.-Ф. Вобе. 1758.
І.Борецьким та Я.Бородавкою (Неродою), метою яких було об’єднання сил православних і протестантів задля обстоювання своїх конфесійних прав. Із цією метою підтримав політичні відносини із запорозькими гетьманами в період безкоролів’я в Речі Посполитій після смерті польського короля Сигізмунда III Ваза, у 1630-ті рр. 1635 польс. король Владислав IV Ваза зробив Р. великим гетьманом литовським. Від 1637 Р. очолив антикоролів. опозицію. Був послідовним поборником реліг. прав і свобод дисидентів у Речі Посполитій. Літ.: Polska encyklopedja szlachecka, zesz. 1 (40), t. 10. Warszawa, 1938; Filipcak-Kocur A. Pr\ba pojednania Krzysztofa Radziwi»»a z Zygmuntem III na sejmie w 1629 r. В кн.: Zeszyty Naukowe WSP w Opolu, z. «Historia», t. 15. Opole, 1978; Kaczorowski W. Sejm konwokacyjny i elekcyjny w okresie bezkr\lewia 1632 r. Opole, 1986; Encyklopedia Historii Polski: Dzieje polityczne, t. 2. Warszawa, 1995; Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець ХVI — перша половина ХVII ст.). К., 1998: Його ж. Витоки українського націотворення. К., 2010. П.М. Сас.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Радзивілл Криштоф» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
