П’ЯТНИЦЬКА ЦЕРКВА В ЧЕРНІГОВІ — пам’ятка арх-ри. Муровану церкву споруджено наприкінці 12 — на поч. 13 ст. посеред торгу на посаді Чернігова. Церкву було названо на честь св. Параскеви П’ятниці, покровительки торгівлі. У 17—18 ст. була соборним храмом Чернігівського П’ятницького монастиря. Церква зазнала чимало руйнувань і перебудов, уперше постраждала 1239 під час монголотатарської навали. Перебудована 1670. У 1690-х рр. за участю архіт. І.Зарудного на зх. й сх. фасадах побудовано барокові фронтони, а над банею — багатоярусний верх. Кардинальні зміни архіт. устрою споруди відбулися при відбудові церкви після пожежі 1750 та в 19 ст., коли до неї було прибудовано бічні приділи, а 1818—20 за проектом архіт. А.Карташевського до зх. фасаду прибудовано ротонду-дзвіницю і
церква перетворилася на семибаневу. Зруйнована в період Другої світової війни. Протягом 1943—45 було проведено консерваційні роботи, а 1962 завершено реставрацію в гаданому первісному вигляді за проектом видатного рос. реставратора П.Барановського. При цьому не були відновлені первісні бічні притвори, а також прибудови 17—19 ст. Ротондудзвіницю знищили за наказом місц. властей (1963). Зараз пам’ятка розташов. посеред скверу поблизу центр. майдану міста, відіграючи роль архіт. акценту в забудові. Храм мурований, хрестовокупольний, чотиристовпний, триапсидний, тринавовий, однобаневий, баштоподібної композиції. Середня нава вдвічі ширша від бічних, які є настільки вузькими, що перекриваються не цілими коробовими склепіннями, а їх половинками, завдяки чому всі фасади завершуються трилопатевими кривими. Високо піднятий підбанник несе система циліндричних склепінь, що ступінчасто піднімаються. Храм має двоярусні хори. В інтер’єрі панує висотно розкритий до зеніту простір центр. дільниці (висота 27 м). Хід на хори — у товщі зх. стіни. Храм муровано з червоної давньої цегли-плінфи, почасти — повторного використання, а також із цегли, спеціально виготовленої за давніми взірцями. Стіни зовні та в інтер’єрі нетиньковані. Фасадний декор виконано у плінфі. Застосовано пучкові пілястри, перспективні портали, аркатурні фризи, декоративні ніші, сітчастий поребрик. Апсиди членовані тонкими напівколонками, декоровані смугами сітчастого ромбовидного поребрика, плоских аркових ніш і карнизом. Світловий підбанник прикрашений півколонками й аркатурним фризом. П.ц. представляє найвищі досягнення останнього, передмонгол. етапу розвитку архіт. мист-ва Київської Русі. Літ.: Логвин Г.Н. Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль. М., 1980; Раппопорт П. Русская архитектура X—XIII вв.: Каталог памятников. Л., 1982; Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. К., 1990; Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. К., 2000. В.В. Вечерський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «П’ЯТНИЦЬКА ЦЕРКВА В ЧЕРНІГОВІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
