ПЯСТИ (Piasty) — польс. князівська та королів. династія. Згідно з легендою, засновником роду був селянин-стельмах на ім’я Пяст, від якого і походить родове прізвисько. За ін. версією, Пяст був представником першої князівської династії полян — Попелів, а саме сином Попеля Хосциска. Першою достовірною особою з династії П. був польс. кн. Земомисл (бл. 900 — 963). Його син кн. Мешко I об’єднав під своєю владою більшість польс. земель — Велику Польщу, Мазовію, Силезію, Помор’я. За його князювання 966 було прийнято християнство. За правління Болеслава I Хороброго, сина Мешка I, закінчився процес
Пяст Крушвицький. Гравюра 16 ст.
«збирання» польс. земель, було вжито заходів щодо посилення центр. влади. Це дало змогу Болеславу I Хороброму 1025 прийняти королів. титул, який успадкував його син Мешко II Ламберт. Однак їхнім нащадкам не вдалося зберегти за собою королів. титул. За їх правління розгорнулася жорстока боротьба між центр. владою та світською і церк. знаттю. Продовжувалися намагання утримати етнічні польс. землі та приєднати нові володіння. Лише Болеславу II Сміливому та Пшемиславу II (1257—96; із 1290 — князь, із
1295 — король) на деякий час вдалося повернути титул польс. королів, а згодом Владислав Локетек (1260—1333; із 1320 — король) остаточно закріпив його за собою та своїми спадкоємцями. Найбільш відомими представниками цієї гілки роду були також Казимир I Відновник (1016—58; із 1039 — князь), Болеслав III Кривоустий, Болеслав IV Кучерявий (1125—73; із 1146 — князь), Мешко III Старий та Казимир III Великий. Королів. гілка згасла 1370 зі смертю Казимира III Великого. Польс. трон успадкував племінник Казимира III —
угор. король Людовік (Лайош) Великий з Анжуйської династії (1326—82), син угор. короля Карла-Роберта (1288—1342) та польс. принцеси Єлизавети (1305—80). Гілка мазовецьких князів походить від Земовіта I (1224—62), князя Черська і Мазовії. Він був правнуком польс. кн. Болеслава III Кривоустого та онуком князя Сандомира, Кракова, Куявії і Мазовії Казимира II Справедливого (1138—94). Онук Земовіта I — Тройден (бл. 1284 — 1341) — був одружений з донькою галицького короля Юрія Львовича — Марією (до 1293 — 1341). Їхній
73 ПЯСТИ
74 ПЯТАКОВ
Г.Л. Пятаков.
син — Болеслав (Юрій) Тройденович (див. Юрій Болеслав). Гілка мазовецьких князів згасла 1526 на нащадках князя Черська, Варшави, Віси і Цеханува Конрада III Рудого (бл. 1448 — 1503) — Станіславові (1501—24) та Януші III (бл. 1503 — 1526), які померли в молодому віці. Родоначальником силезьких П. був один із синів Болеслава III Кривоустого — князь Кракова і Силезії Владислав II Вигнанець (1105—59). Його нащадок — опольський кн. Владислав II (бл. 1328 — 1401) — був намісником галицьким (див. Владислав Опольський). Численні відгалуження силезьких П. остаточно згасли до 1675. П. підтримували династичні зв’язки з угор. та чеськими королями, герм. імператорами, герцогами та курфюрстами Бранденбургу, Мекленбургу, Австрії, Саксонії та з ін. європ. володарюючими домами, а також різними гілками Рюриковичів. Напр., Казимир I Відновник був одружений з Марією (Добронєгою Володимирівною; р. н. невід. – п. 1087), дочкою київ. кн. Володимира Святославича; Болеслав II Сміливий — із Вишеславою (р. н. невід. — п. 1088), донькою київ. кн. Святослава Ярославича; Болеслав III Кривоустий — зі Сбиславою (р. н. невід. — п. бл. 1110), донькою київ. кн. Святополка Ізяславича; київ. кн. Ізяслав Ярославич був одружений із Гертрудою (р. н. невід. — п. 1108), донькою Мешка II Ламберта; київ. кн. Мстислав Ізяславич — з Агнешкою (бл. 1137 — 1182), донькою Болеслава III Кривоустого. Літ.: Balzer O. Genealogia Piast\w. Krak\w, 1895; Dworzaczek W. Genealogia. Warszawa, 1959; JasiЅski K. Rodow\d Piast\w Сlskich, t. 1—3. Wroc»aw, 1973—77; Войтович Л., Целуйко О. Правлячі династії Європи. Біла Церква, 2008. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЯСТИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
