ПУТЯТА ВИШАТИЧ — муж київ. кн. Святополка Ізяславича, згодом — київ. тисяцький. Вперше згадується в «Повісті временних літ» під 1097 (у т. зв. Повісті про осліплення Василька) як воєвода Святополка у поході на Володимир проти Давида Ігоровича. 1100 як «муж Святополка» фігурує в описі князівського з’їзду в Уветичах, де від імені свого князя вів переговори із Давидом. Під 1104 згадується як воєвода Святополка в поході на Мінськ. Востаннє, як київ. тисяцький, фігурує в літописі під 1113 у відомому описі київ. повстання після смерті Святополка Ізяславича: двір Путяти став першим об’єктом грабунку повсталих. Існує припущення, що Путята був сином відомого Вишати Остромирича та братом Яня Вишатича. Утім, «Вишатичем» і «братом Яня» Путяту названо лише в маргінальних приписках до статті 1106 в Іпатіївському списку, джерелом яких є пізній (15 ст.) Софійський перший літопис. Ця обставина, а також істотні хронологічні труднощі при ототожненні Путяти як сина Вишати схиляють до думки, що він не належав до відомого київ. сімейства. Літ.: Лихачев Д.С. «Устные летописи» в составе Повести временных лет. В кн.: Исторические записки, т. 17. М., 1945; Аристов В. Из биографии Яня Вышатича. «Ruthenica», 2010, IX. О.П. Толочко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПУТЯТА ВИШАТИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
