ПТАСЬНІК (PtaСnik) Ян (15. 01.1876—22.02.1930) — історик к-ри, археограф і громад. діяч. Професор (1910). Дійсний член АН у Кракові (1929). Н. в с. Міклушовичі (нині село Малопольського воєводства, Польща) в сел. родині. Закінчив нар. школу, а згодом — г-зію в Бохні (нині місто Малопольського воєводства, Польща). 1897—1901 навч. на правничому та філос. ф-тах Краківського університету. 1901— 07 вчителював у г-зіях Кракова та Перемишля (нині м. Пшемисль, Польща). 1903 захистив докторську дис. на тему: «Pierwszy Boner, czyli pocztek magnackiej rodziny w Polsce w wieku XVI» в Краківському ун-ті. Член рим. археогр. експедицій, організованих АН у Кракові (1903—05, 1908—11). Результатом цих експедицій стало видання 2-х томів джерел «Acta Camerae Apostolicae» (1913) та «Analecta Vaticana 1202—1366» (1914), а також низки праць, присвячених стосункам Польщі з Апостольською столицею («Kollektorzy Kamery apostoskiej w Polsce Piastowskiej» (1907), «Denar Сwi“tego Piotra obroЅc jednoСci politycznej i koСcielnej w Polsce» (1908), «Gli Italiani a Cracovia del XVI secolo al XVIII» (1909), «W»oski Krak\w za Kazimierza Wielkiego i W»adys»awa Jagie»»y» (1910)). 1907 на підставі захисту праці «Z dziej\w kultury w»oskiego Krakowa» здобув габілітацію в Краківському ун-ті. Від 1907 — приват-доцент, від 1910 — професор Краківського ун-ту. 1910—12 здійснив археогр. подорож до Нюрнберга (Німеччина), Брюсселя (Бельгія) та Лондона (Велика Британія), у результаті чого з’явилися джерельне видання «Akta norymberskie do dziej\w handlu z Polsk w wieku XV» (1909—13) та кілька праць, при-
свячених життю і творчості Віта Ствоша (напр. «Ze studi\w nad Witem Stwoszem i jego rodzin»; 1910). У роки Першої світової війни збирав матеріали до збірки документів «Cracovia artificum 1300—1500» (1917). Від 1918 — чл.-кор., від 1929 — дійсний член АН у Кракові. Був членом Наук. т-ва у Львові, Польс. істор. т-ва, Т-ва польс. бібліотекарів та ін. Від 1920 — професор Львів. унту, керівник кафедри історії середніх віків. Від 1923 — гол. редактор час. «Kwartalnik Historyczny». Виховав плеяду талановитих учнів (Я.Дамбровский, Р.Гродецкий, Л.Харевічова, С.Лемпіцкий, К.Малечинський та ін.). У львівський період досліджував історію польс. міст («Miasta w Polsce» (1922), «Walki o demokratyzacj“ Lwowa od XVI do XVIII w.» (1925), «Miasta i mieszczaЅstwo w dawnej Polsce» (1934)). Також у цей час досліджував історію польс. книговидання — опублікував збірку джерел «Monumenta Poloniae typographica XV et XVI saeculorum» (1922) та низку праць («Papiernie w Polsce XVI w.» (1920), «Drukarze i ksi“garze krakowscy XV i XVI wieku» (1922)). Видав низку праць з історії польс. та європ. к-ри («Kultura w»oska wiek\w Сrednich w Polsce» (1922), «Kultura wiek\w Сrednich: тycie religijne i spo»eczne» (1925)). П. у м. Львів. Літ.: Charewiczowa є. Jan PtaСnik (1876—1930). «Przegld Humanistyczny», 1930, rocz. 5; PtaСnik M. J. PtaСnik. В кн.: Henel S. Godzina zwierzeЅ: Wspomnienia c\rek i syn\w o ich s»awnych rodzicach. Warszawa, 1983; BieЅkowski W. PtaСnik Jan. В кн.: Polski s»ownik biograficzny, t. 29. Б/м, 1986; Banach A.K. Jan PtaСnik. В кн.: Uniwersytet JagielloЅski: Z»ota ksi“ga Wydza»u Historycznego. Krak\w, 2000; Kolbuszewska J. Jan PtaСnik (1976—1930). В кн.: Z»ota ksi“ga historiografii lwowskiej XIX i XX wieku. Rzesz\w, 2007. В.В. Тельвак.
Москви. Навч. в Санкт-Петербурзі під кер-вом І.Срезневського та В.Ламанського. 1877 став канд. історико-філол. наук. 1877—1918 — асистент і доцент у Петербурзькому університеті, водночас викладав рос. літературу в Петерб. духовній академії (1892— 1918). Досліджував архіви та б-ки С.-Петербурга, Відня, Будапешта (нині столиця Угорщини), а також Італії. Автор численних праць з історії Литви, видавець литов. хронік та ін. джерел. Уклав один із найповніших інвентарів Литовської метрики (1884—87) («Описание книг и актов Литовской метрики»; С.-Петербург, 1887). Досліджував також історію литов. шляхетських родів. Разом з О.Соболевським видав таблиці рос. палеографії 14 ст. (1903). Популяризував здобутки польс. науки в Росії. 1918 переїхав назавжди до Польщі. Екстраординарний професор Катол. ун-ту в Любліні (Польща; зав. кафедри допоміжних істор. дисциплін 1918—19 і 1920—26), а також Ун-ту Стефана Баторія у Вільно (нині м. Вільнюс; зав. кафедри допоміжних істор. дисциплін; 1919—20); водночас обіймав посаду директора Держ. архіву в Любліні (1918—19 і 1921— 26). Брав участь у поверненні польс. архів. зібрань із Росії 1920—22. 1926—31 — гол. директор держ. архівів у Польщі. Заснував і редагував (1927—32) час. «Archeion». Досліджував польську літературу 16 ст. (творчість М.Рея, Л.Гурницького, А.Кжицького, М.Стрийковського, А.-П.Нідецького). Автор важливих праць із царини спец. історичних дисциплін («Encyklopedia nauk pomocniczych historii i literatury», 1919; 2-ге вид. — 1922) та архівознавства («Inwentarz Archiwum Koronnego z r.1613» (1928), «Uzupeіnienia» (1929)). Бібліогр.: «Archeion», 1934. Літ.: Grimsted Patricia Kennedy. Sukowska-Kurasiowa Irena. The «Lithuanian Metrica» in Moscow and Warsaw. Reconstructing the Archives of the Grand Duchy of Lithuania. Including an annotated Edition of the 1887 Inventory Compiled by Stanislaw Ptaszycki. Cambridge. Massachusetts, 1984; Кулаковський П. Канцелярія Руської (Волинської) Метрики 1569—1673 рр.: Студія історії українського регіоналізму в Речі Посполитій. Острог—Львів, 2002. Д.С. Вирський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПТАСЬНІК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
