ПРОЦЕС ЦК УКРАЇНСЬКОЇ ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ 1921
ПРОЦЕС ЦК УКРАЇНСЬКОЇ ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ 1921 — показовий політ. процес, який відбувся в Києві 22—30 травня 1921. Сфабрикований кер-вом більшовицької партії проти її гол. опонентів в Україні за часів Української Центральної Ради. Зважаючи на те, що в лютому 1920 укр. есери відмовилися від збройної боротьби з більшовиками, процес переслідував пропагандистську мету — компрометацію ідеології та політики Української партії соціалістів-революціонерів через діяльність її окремих членів. Мав надати юрид. підґрунтя для ліквідації УПСР шляхом викриття її антирад. діяльності. За рішенням Надзвичайного революц. трибуналу до суд. відповідальності було притягнуто 5 членів ЦК УПСР, які перебували
в місцях ув’язнення: В.Голубовича, І.Лизанівського, Н.Петренка, І.Часника, Ю.Ярослава та двох колиш. членів губернських к-тів партії, які вийшли з УПСР 1919, — Г.Сиротенка і С.Остапенка. Більшість звинувачених у минулому обіймали відповідальні посади в урядах Української Народної Республіки. Зважаючи на політ. значущість справи, ВУЦВК призначив особливий склад Надзвичайного революц. трибуналу для її розгляду. Головував на процесі заст. нар. комісара юстиції УСРР М.Михайлик, гол. держ. обвинувачем виступив член президії ВУЦВК, секретар ЦК КП(б)У Д.Мануїльський, а другим обвинувачем — член колегії нар. комісаріату юстиції УСРР М.Лебидинець. Свідками було запрошено видних парт. і держ. діячів, які входили до КП(б)У, але в минулому належали до ліворадикального крила укр. нац. руху, — Ю.Мазуренка, О.Шумського та В.Блакитного. Суд. розгляд та слідство здійснювалися із грубим порушенням процесуальних норм із позицій «революційної законності». Засуджених було звинувачено в політ. злочинах, скоєних 1917— 20 проти більшовиків, –– організації збройної боротьби при підтримці Антанти, кер-ві антибільшовицьким сел. повстанським рухом. На суд. засіданнях звинувачені своєї вини не визнали. За вироком трибуналу члени ЦК УПСР засуджувалися до ув’язнення строком на 10, а члени губернських к-тів УПСР — на 5 років. Однак, зважаючи на амністію, оголошену 5-м Всеукр. з’їздом рад, термін ув’язнення для членів ЦК УПСР було скорочено до 5-ти років, С.Остапенку ув’язнення замінено примусовою працею, а Г.Сиротенку, який не витримав тиску суду й розкаявся у скоєних «злочинах», відбування покарання взагалі скасовувалося. Через кілька місяців всі засуджені були повністю амністовані. Суд. процес ЦК УПСР надав підставу для заборони діяльності УПСР в УСРР, започаткував практику використання суд. процесів у політ. боротьбі з опозиційно налаштованою інтелігенцію
51 ПРОЦЕС
52 ПРОЦИК
українською, за оцінкою деяких істориків, був ген. репетицією процесу «Спілки визволення України» 1930. Літ.: Справа членів Українського комітету Української партії соціалістів-революціонерів Голубовича, Петренка, Лизанівського, Часника, Ярослава та ін. К., 1921; Болабольченко А. Всеволод Голубович і справа УПСР. К., 1993; Бевз Т.А. Партія національних інтересів і соціальних перспектив (політична історія УПСР). К., 2008. О.М. Мовчан.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРОЦЕС ЦК УКРАЇНСЬКОЇ ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ 1921» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
