ПРОСКУРІВСЬКО-ЧЕРНІВЕЦЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
ПРОСКУРІВСЬКО-ЧЕРНІВЕЦЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944 — наступальна операція військ Першого Українського фронту 4 березня — 17 квітня 1944, частина стратегічної наступальної операції зі звільнення Правобережної України (Дніпровсько-Карпатської стратегічної наступальної операції 1943—44). Війська 1-го Укр. фронту у складі: Першої гвардійської армії, Тринадцятої армії, Вісімнадцятої армії, 38-ї армії, Шістдесятої армії, 1-ї танк. армії, Третьої гвардійської танк. армії, 4-ї танк. армії, Другої повітряної армії, 4-го гвард. танк. корпусу, 25-го танк. корпусу, 1-го і 6-го гвардійських кавалерійс. корпусів мали понад 800 тис. осіб, 11,9 тис. гармат і мінометів, 1400 танків і самохідних артилер. установок, бл. 480 літаків. У розпал підготовки до операції 28 лютого 1944 було поранено командувача 1-го Українського фронту генерала армії М.Ватутіна. Командування фронтом прийняв маршал Г.Жуков. Гол. сили нім. групи армій «Південь» (із 4 квітня 1944 — група армій «Північна Україна»), які діяли у смузі 1-го Укр. фронту, становили: 1-ша і 4-та танкові армії — усього бл. 500 тис. осіб; понад 5,5 тис. гармат і мінометів, 1,1 тис. танків і штурмових гармат, до 480 літаків (командувачі: генерал-фельдмаршал Е. фон Манштейн, із 31 березня 1944 — генерал-фельдмаршал В.Модель). 1-й Укр. фронт мав завдати гол. удару з району Дубно—Шепетівка—Любар у пд. напрямку з метою опанування рубежем Берестечко—Броди—Тернопіль—Проскурів—Хмільник; надалі наступати в заг. напрямку на Чортків, щоб відрізати шляхи відходу нім. військам на захід. У перший день операції були введені в бій 3-тя гвард. і 4-та танкові армії, що за добу просунулися на 25—30 км. У наступ-
ні дні війська ударного угруповання фронту розвивали наступ на Тернопіль і Проскурів (нині м. Хмельницький) і оволоділи Волочиськом. Противнику контрударами вдалося затримати наступ ударного угруповання 1-го Укр. фронту. Ставка Верховного головнокомандування 11 березня 1944 уточнила завдання рад. військам. Осн. зусилля 1-го Укр. фронту і Другого Українського фронту спрямовувалися на те, щоб потужними ударами на Волочиськ, Чернівці й Умань, Могилів-Подільський оточити і знищити 1-шу танк. армію противника. 21 березня посилене 1-ю танк. армією ударне угруповання 1-го Укр. фронту відновило наступ. 24 березня війська фронту вийшли до Дністра. Війська 2-го Укр. фронту в ході Умансько-Ботошанської наступальної операції 1944 19 березня пробилися до Дністра в районі Могилів-Подільський — Ямпіль (місто Він. обл.). Таким чином, група армій «Південь» і на цьому напрямку була розчленована на 2 частини. Із виходом у район Могилева-Подільського війська фронту глибоко охопили 1-шу танк. армію противника з півдня і 8-му армію з півночі. Створювалися сприятливі умови для завершення оточення як 1-ї танкової, так і 8-ї й 6-ї армій противника. В обстановці, що склалася, Ставка Верховного головнокомандування знову уточнила завдання фронтам. Вважаючи, що завдання на оточення і знищення 1-ї танк. армії противника зможе вирішити 1-й Укр. фронт, Ставка вирішила повернути гол. сили 2-го Укр. фронту на пд. для наступу по правому і лівому берегах р. Дністер для того, щоб виходом до узбережжя Чорного моря оточити 8-му, 6-ту німецькі та 3-тю румунську армії й у взаємодії з Третім Українським фронтом знищити їх. На ліквідацію 1-ї танк. армії противника з військ 2-го Укр. фронту виділялася лише 40-ва армія. До 28 березня 1944 війська 1-го Укр. фронту затиснули в районі на пн. від Кам’янця-Подільська (нині м. Кам’янець-Подільський) до 22-х д-зій противника, у т. ч. 10 танкових і 1 моторизовану. 29 березня звільнено м. Чер-
39 ПРОСКУРІВСЬКО
40 ПРОСОПОГРАФІЯ
нівці. Війська 40-ї армії 2-го Укр. фронту, наступаючи вздовж пд. берега р. Дністер, 29 березня впритул підійшли до Хотина. Однак міцного внутр. і зовн. фронту оточення противника створено не було. Користуючись розривами в оперативній побудові 1-го Укр. фронту, оточене угруповання противника з району Кам’янця-Подільська почало пробиватися в напрямку м. Бучач. Одночасно з району Підгайці противник силами 3-х піхотних і 2-х танкових д-зій завдав сильного контрудару, щоб деблокувати свої війська. 5-го квітня 1944 1-й танк. армії вдалося з’єднатися зі своїми військами. 17 квітня 1944 війська 1-го Укр. фронту за наказом Ставки Верховного головнокомандування перейшли до оборони. Результатом П.-Ч.н.о. стали: поразка групи армій «Південь», звільнення низки районів, вихід рад. військ у передгір’я Карпат і розчленування фронту противника на 2 частини, а також створення сприятливих умов для вигнання гітлерівських загарбників з території України. Літ.: Операции Советских Вооруженных Сил в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.: Военно-исторический очерк, т. 3. М., 1959; Стратегический очерк Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. М., 1961; Жуков Г.К. Спогади і роздуми. К., 1985; Стратегические решения и вооруженные силы, т. 1—2. М., 1995; Манштейн Э. Утерянные победы. М., 2002; Проскурівсько-Чернівецька операція — видатна подія Другої світової війни: Збірник документів і матеріалів. Хмельницький, 2009. В.М. Грицюк, С.Є. Хлонь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРОСКУРІВСЬКО-ЧЕРНІВЕЦЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
