«ПРОСВІТА» (1868—1939) — громад. орг-ція, утворена 1868 у Львові з метою культ. розвитку, консолідації нар. спільноти та піднесення нац. свідомості укр. народу. «П.» поширила діяльність на всі укр. землі (найпотужніші ме-
Будинок «Просвіти» у м. Львів. Фото 1920-х рр.
34 ПРОСВІТА
«Навчім неписьменного!» Зображення на титулі книги І. Крип’якевича «Українське життя в давні часи. Перша частина: княжі часи». Львів: «Просвіта», 1933.
Штампи читалень «Просвіти». 1930-ті рр.
режі — у Галичині, на Буковині, Поділлі, Київщині, Волині, у Закарпатській Україні). Створена орг. структура (філії—читальні) в західноукр. землях підпорядковувалася Львівському товариству «Просвіта». У підрос. Україні «Просвіти», утворені 1905—07 в губернських містах, координували роботу осередків, що з 1917 діяли за власними статутами. «П.» почала з науково-освіт. діяльності, переймаючи цю царину у Галицько-руської матиці. При т-ві працювали спеціально створені термінологічна та з підготовки підручників комісії. Т-во відкривало б-ки, друкарні, книгарні, нар. театри, кінотеатри, музеї, здійснювало постановку спектаклів на укр. тематику, відзначення ювілеїв відомих укр. діячів, визначних подій нац. значення, організацію публічних читань, упорядкування укр. шкіл. Деякі діячі т-в, починаючи з 1860-х рр., представляли інтереси укр. народу в Галицькому крайовому сеймі та австрійс. парламенті. Парламентські представництва за участю членів «П.» в 1860—80-х рр. відстоювали надання дотацій на видавництво, забезпечення окремих видів екон. діяльності, навчання укр. мовою, відкриття укр. г-зій, семінарій, заснування кафедри укр. історії у Львів. ун-ті, згодом — укр. ун-ту у Львові. У 1880—90-х рр. діячі «П.» активізували парламентську діяльність, участь у маніфестаціях, нац. святах, вічах, стали засновниками перших політ. партій (див. Партії політичні).
Усі ген. секретарі, міністри освіти Української Народної Республіки та держ. секретарі освіт. справ Західноукраїнської Народної Республіки у період 1917—20 (окрім П.Христюка та А.Артимовича) були членами «П.» До Української Центральної Ради входили 122 члени «П.». У виконавчих органах влади першої УНР представництво діячів «П.» складало від 30 до 56 %, в Українській Державі — від 6 до 38 %, у другій УНР — від 24 до 56 %. У ЗУНР члени західноукр. осередків «П.» складали від 36 до 47 % складу уряду — Державного секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки, 44 представники «П.» були в Українській національній раді ЗУНР. На поч. 1920-х рр. в Галичині, на Волині, Закарпатті т-ва провадили активну культурноосвітню діяльність. На Київщині, Катеринославщині, Поділлі діяльність «П.» провадилася до поч. 1920-х рр., у серед. 1920-х рр. частина їх була реорганізована, інші самоліквідовувалися. На Волині «П.» функціонувала до 1929 в Рівному, до 1934 — у Луцьку, осередки т-ва, підпорядковані Львів. «Просвіті», до серед. 1930-х рр. могли працювати в ін. місцевостях Волині. Найплідніше в 1920—30-ті рр. «П.» працювала в Галичині та на Закарпатті. 1939, з окупацією угор. і рад. військами укр. земель, діяльність т-в на Закарпатті та в Галичині була припинена. Дж.: Справозданнє зъ першихъ загальнихъ зборівъ товариства «Просвіта». Львів, 1868; Справозданє зъ д®ланій «Просв®ты» в^дъ часу завязаня товариства — 26 листопада 1868 року, до найнов®йшого часу. Львів, 1874. Літ.: Малюта О.В. «Просвіти» і Українська Державність (друга половина XIX — перша половина XX століття). К., 2008. О.В. Малюта.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ПРОСВІТА» (1868—1939)» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
