«ПОТЬОМКІН», ПОВСТАННЯ НА БРОНЕНОСЦІ 1905 — перший антиурядовий виступ на Чорномор. флоті під час революції 1905—1907 в Рос. імперії. Виникло стихійно 27 (14) червня 1905 на новітньому й потужному з військ. точки зору кораблі Чорномор. флоту «Князь Потьомкін Таврійський», який був збудований на з-ді «Наваль» у Миколаєві (спущений на воду у вересні 1900, переведений до Севастополя влітку 1902). До екіпажу судна входили професійно підготовлені спеціалісти — артилеристи, машиністи, мінери. На 1905 серед них поширювалися соціал-демократ. ідеї, діяло кілька більшовиків. У березні 1905 екіпаж складався із 731 моряка, зокрема — 26 офіцерів. Приводом для непокори моряків командуванню стала відмова частини екіпажу вживати зіпсовану, на їхній погляд, їжу. Після погрози командира судна, капітана 1-го рангу Є.Голікова покарати матросів за заколот частина матросів озброїлася та вбила 7 офіцерів і заарештувала решту. Під час сутички було смертельно поранено більшовика унтер-офіцера Г.Вакуленчука, який очолював соціал-демократ. оргцію на кораблі. Для командування судном матроси обрали комісію на чолі з більшовиком унтерофіцером П.Матюшенком. «Потьомкін» разом із міноносцем № 267, який захопили повсталі з «Потьомкіна» від переляку, що команда виступить проти них (судно намагалося піти від «Потьомкіна»), прибув до Одеси, де на той час спалахнув заг. страйк. «Потьомкінці» та одес. робітники зайняли очікувальну позицію, сподіваючись на повстання ін.
Г.О. Потьомкін. Портрет роботи Й.-Б. Лампі-старшого. Близько 1790.
Пам’ятник Г. Потьомкіну в м. Херсон. Скульптор І. Мартос. 1836. Знятий з постаменту 1921, вивезений з міста 1944. Відновлений 2003. Скульптор відновлення Ю. Степанян.
tp ht ://
460 ПОХИЛЕВИЧ
Д.Л. Похилевич.
екіпажів. 29 (16) червня 1905 в місті відбулися похорони Г.Вакуленчука і великий мітинг. Наступного дня командування Чорномор. флоту направило ескадру на придушення повстання на «Потьомкіні». Матроси відмовилися відкривати вогонь по броненосцю, а панцерник «Георгій Победоносець» перейшов на бік «Потьомкіна». 1 липня (18 червня) 1905 кондуктори (помічники офіцерів) «Георгія Победоносця» посадили корабель на мілину і здалися царській владі, а «Потьомкін» прибув у румун. порт Констанцу, щоб поповнити запаси води і продовольства, але дістав відмову. 3 липня (20 червня) 1905 судова комісія передала іноз. консулам відозви «До всього цивілізованого світу» та «До всіх європейських держав», в яких роз’яснювала мету своєї боротьби. 5 липня (22 червня) 1905 «Потьомкін» прибув до Феодосії, щоб здобути необхідне, але знову зазнав невдачі. 8 липня (25 червня) 1905 потьомкінці прибули знову в Констанцу і здали броненосець румун. властям. Напередодні на броненосці побував лідер Соціал-демократ. партії Румунії Х.Раковський, який закликав «потьомкінців» попрямувати до Батума (нині м. Батумі, Грузія) та включитися в активну ре-
«Броненосец “Потемкин”». Поштова марка СРСР. 1972.
волюц. боротьбу. Але понад 650 матросів вирішили припинити повстання і оголосити себе політ. емігрантами. У жовтні 1905 Румунія передала Росії «Потьомкін», який був перейменований на «Святий Пантелеймон» і в листопаді взяв участь у Севастопольському повстанні 1905. У квітні 1917 броненосець знову почав називатися «Потьомкіним». Через два роки його потопили в умовах нападу іноз. військ на територію України. Переважна більшість учасників повстання повернулася до Росії після повалення самодержавства 1917. Вони взяли активну участь у подіях 1918—22, перебуваючи в різних політ. таборах. Літ.: Столяренко М.А. Непобежденная территория революции (восстание на броненосце «Потемкин». М., 1975; Томилов С.А. Броненосец «Потемкин». Одесса, 1975. В.М. Волковинський.
Пам’ятник «Потьомкінцям — нащадки» у м. Одеса. 1965. Скульптор В. Богданов, архітектори Ю. Лапін, М. Волков. Фото 2008.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ПОТЬОМКІН», ПОВСТАННЯ НА БРОНЕНОСЦІ 1905» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
