ПОСПОЛИТІ (від польс. pospolity — звичайний, простий) — заг. назва селян, міщан, підсусідків та ін. соціальних прошарків і груп в Україні 14—18 ст. Із розвитком товарно-грошових відносин і виділенням міщан та купецтва в окремі стани ця назва поступово закріплюється лише за селянством. Царський уряд і місц. адміністрація законодавчо унеможливили перехід з одного стану до іншого. Юридично П. не мали права власності на землю. Подібне значення мав термін «поспільство» — простий народ. Літ.: Грамоти ХIV ст. К., 1974; Торгівля на Україні: ХIV — середина ХVII століття: Волинь і Наддніпрянщина. К., 1990; Ділова документація Гетьманщини ХVIII ст. К., 1992; Гуржій О. Податне населення України XVII—XVIII ст. Нариси з історії та статистики. Черкаси, 2009. О.І. Гуржій.
ки 1939—40 й була перервана війною) нація українська втратила консенсус щодо власної ідентичності національної, історії і культ. цінностей. Із цього випливали два висновки: 1) 1991 відбулося унезалежнення передіснуючої рад. д-ви; 2) люди в посткомуніст. Україні не мають спільних нац. цінностей і спільного розуміння того, ким вони є. Важливим кроком в усвідомленні минулого став Закон України «Про Голодомор 1932— 1933 років в Україні» від 28 листопада 2006, в якому ця трагедія визнається актом геноциду укр. народу. Однак ще й досі в укр. сусп-ві відсутній консенсус щодо визначення Голодомору 1932— 1933 років в УСРР актом геноциду. Це пов’язане, по-перше, з недостатнім знанням того, яких форм набував масовий терор під час колективізації сільського господарства в УСРР. По-друге, важкі питання історії радянської доби вийшли на передній план у міжпарт. боротьбі, і кожна сторона намагається інтерпретувати їх, виходячи із власних політичних інтересів. С.В. Кульчицький.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОСПОЛИТІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
