ПОРОССЯ (літописне «Поръсьє», «Поросьє», «Порусье») — назва, яка з 12 ст. закріпилася за пд. регіоном Київської землі в басейні р. Рось (права прит. Дніпра). Слов’ян. населення регіону відоме в літописах як «поршане». Уперше П. потрапило до держ. території Київської Русі на поч. 11 ст. після перемог київ. кн. Ярослава Мудрого над печенігами. 1031 кн. Ярослав Мудрий розселив тут полонених поляків, а 1032 почав будувати сторожові фортеці, об’єднані в оборонну лінію. На рубежі 11—12 ст. у П. було розселено рештки розгромлених рус. князями та половцями кочових народів (торків, берендеїв, ковуїв, печенігів), які сформували залежне від київ. князів політико-адм. утворення, відоме з літописів під назвою «Чорний клобук» (див. Клобуки чорні). Зберігаючи певну автономію і традиційний спосіб життя, «чорні клобуки» утворювали буферну зону на пд. кордоні Русі зі степом. Гол. центрами П. були Канів, Корсунь (нині м. Корсунь-Шевченківський), Торчеськ, Треполь (Трипілля; нині село Обухівського р-ну Київ. обл.), Юр’їв (нині м. Біла Церква). Із кінця 11 ст. П. складало окрему єпископію із центром у Юр’єві (із серед. 12 ст. — у Каневі). У 12 ст. П. виступало як окрема князівська волость, як правило, із центром у Торчеську. П. зазнало спустошення під час монголо-татарської навали й у серед. 13 ст. перестало іс-
/
tp ht :// раїнським емігрантам ім. Симона Петлюри в Бухаресті (Румунія). У міжвоєнні роки — співробітник військово-істор. видань: «Табор», «Літопис Червоної Калини», «Дніпро»; автор низки спогадів. Із 1941 — дорадник Ген. штабу румун. армії, учасник походу на Сталінград (нині м. Волгоград, РФ; 1942). У листопаді 1944 заарештований органами НКВС СРСР у Бухаресті, засуджений до 10 років ув’язнення. П. у засланні в Казахстані. Літ.: Колянчук О. та ін. Генералітет українських визвольних змагань. Львів, 1995; «Визвольний шлях», 2000, № 3; Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст.: Генерали і адмірали. Львів—Х., 2007. К.Є. Науменко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОРОССЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
