ПОППЕР Карл-Раймунд (Popper; 28.07. 1902—17.09.1994) — австро-брит. філософ, логік і соціолог. Один із найбільш впливових філософів 2-ї чв. 20 ст. Член Лондонського королів. т-ва
(1976). Н. в м. Відень. До 1937 працював у Відні. Під загрозою переслідувань із боку нацистів емігрував до Великої Британії, де виступив палким критиком тоталітаризму. Із 1946 — професор Лондонської школи економіки і політ. наук. Осн. напрями філос. пошуків П. — критика традиційної філос. методології, у чому він спирався на 2 вихідні принципи — фальсифікації та верифікації. Перший наголошує, що будь-яке твердження може бути спростоване, на відміну від другого — адже далеко не всі твердження можуть бути верифіковані. П. відстоював метод раціональної дискусії з чіткою постановкою питань і критичним аналізом пропонованих рішень. Можна говорити, що ці ідеї П. активно використовувалися при критиці здатності філософії до суто теор. пізнання світу всупереч емпіричним методам. Саме ці підходи П. вплинули на його інтерпретацію історичного процесу та соціальну філософію. Раціональна критика заперечує істинність та можливість верифікації глобальних істор. спекулятивних схем, які стають джерелом для політ. ідеологій тоталітарного змісту. Тут ключовим поняттям є «історицизм» — концепція, відповідно до якої «область наук про суспільство збігається з областю застосування історичного, або еволюціоністського, методу і, особливо, історичного пророцтва». Глобальні теорії сусп. розвитку вкупі із соціальними пророцтвами можуть завершуватися тільки катастрофою. Неприпустимо формулювати утопічну соціальну мету і потім підшукувати раціональні засоби для її досягнення. Політ. реалізація такого роду «пророцтв» (Платона, Г.-В.Геґеля, К.Маркса) веде до утворення «закритого суспільства», в якому виключений фактор сусп. критицизму та раціонального вибору. «Історицизм допускає, що ми можемо пожинати те, що ми не сіяли, переконує нас у тому, що все буде і повинне бути добре, якщо ми підемо в ногу з історією… Він намагається перекласти нашу відповідальність на історію… Історицизм народжується із крайнього розчарування в раціональності й відповідальності наших дій… Історицизм є спро-
427
К.-Р. Поппер.
st hi
ПОППЕР
or o y. rg a .u
/
tp ht :// р-нів Орловської обл. РРФСР (нині ці райони у складі Брянської обл., РФ). Загинув при прориві загонів з’єднання із Злинківських лісів (нині в Новозибківському р-ні Брянської обл., РФ) біля с. Софіївка, де вони були блоковані великими силами карателів. 10 липня 1943 рішенням Черніг. підпільного обкому КП(б)У з’єднанню було присвоєно ім’я М.Попудренка. Похований у м. Чернігів, де йому встановлено пам’ятник. Нагороджений орденом Червоного Прапора. Тв.: Щоденник. К., 1949. Літ.: Сергієнко Г.Я. Людина подвигу. К., 1964; Павлов В.В. По закону верности. М., 1971; Федоров А.Ф. Горячее сердце коммуниста. В кн.: Народные герои. М., 1983; Подвиги во имя Отчизны. Х., 1985; Україна партизанська 1941—1945: Партизанські формування та органи керівництва ними: Науково-довідкове видання. К., 2001; Центральний державний архів громадських об’єднань України, ф. 62, оп. 5, спр. 88, арк. 56. Т.С. Першина.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОППЕР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
