ПОПОВИ — київ. 1-ї гільдії купці, одна з найбагатших і впливових купецьких родин м. Київ, меценати. Родоначальником династії був Фадей Денисович П. (н. 1776 — р. с. невід.). Родині П. належав ряд прибуткових будинків по вул. Хрещатик. Купцями 1-ї гільдії П. вважалися з 1886.
Микола Фадейович (н. 1814 — р. с. невід.) займав посаду комерції радника та був почесним громадянином Києва. У 1860-х рр. брати Микола Фадейович та Лев Фадейович (н. 1820 — р. с. невід.) вели активне придбання рухомого та нерухомого майна за межами міста (земель, млинів, цукрових, винокурних та цегельних з-дів), зокрема в селах Андрушки (нині село Попільнянського р-ну Житомир. обл.), Харинівці, Вербівка (нині села Ружинського рну Житомир. обл.) Сквирського пов., м. Турбів Бердичівського пов. Київ. губ. (нині с-ще міськ. типу Липовецького р-ну Він. обл.). Після ліквідації Київ. магістрату та заснування міської думи Фадея Денисовича обирають ротманом (1835) Київ. міської думи. 1886 його сини Микола і Лев заснували та утримували на власний кошт лікарню з лікування очей для бідних хворих (на 30 місць). 1891 Парфеній Миколайович (н. 1849 — р. с. невід.) разом з М.О.Терещенком та М.Дехтерьовим облаштували лікарню для робітників (на 50 місць). 1892 за клопотанням київ. міськ. т-ва цим доброчинцям присудили звання почесних громадян м. Київ. Крім того, П. були щедрими дарувальниками на старообрядські монастирі, оскільки були не лише парафіянами, але й активними членами старообрядських громад Києва. Зокрема, Фадей Денисович робив пожертвування Куренівському СвятоНікольському чол. монастиреві (Ольгопільський пов. Подільської губ.) та Замошенському Казанському жін. монастиреві (Радомишльський пов. Київ. губ.). У 1860-ті рр. — на поч. 20 ст. переважно за власний кошт П. утримували Свято-Успенську старовірську церкву м. Київ, а Лев Фадейович був головою Київ. Свято-Успенської старообрядської громади. 1914 при цій громаді був відкритий та утримувався за власний кошт лазарет для поранених воїнів у Першій світовій війні (на 25 місць). Після закінчення Київ. Миколаївського військ. уч-ща 1916 безпосередню участь у військ. діях на Зх. фронті брав Микола Миколайович (1898—1916), де був важко поранений і помер від ран.
Літ.: Киев. «Церковь: Старообрядческий церковно-общественный журнал», 1914, № 38; Николай Николаевич Попов. Там само, 1916, № 52; Таранец С. Старообрядчество города Киева и Киевской губернии. К., 2004. С.В. Таранець.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОПОВИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
