ПОМ’ЯНИКИ, синодики — списки ревнителів православ’я, які поминалися правосл. церквою за
літургією в певні дні року та тижня. Існує 2 осн. типи П. — соборно-чинний і вкладний. Перший виник у Візантії в 9 ст. в пам’ять перемоги Церкви над іконоборством, пізніше через болг. та сербське посередництво став відомий на Русі й одержав назву — чин православ’я. Цей чин вшанування відзначався у великих соборах і монастирях, формувався вищою духовною та великокнязівською владою. Другий — вклади на помин душі, які записувалися до П. Велися при монастирях, церквах довіреними особами. Монастирські П. поділялися на кілька відділів — в один вносилися імена духовних — патріархів, митрополитів, єпископів, архімандритів, ігуменів, братії, у другий — князівські, боярські, шляхетські, дворянські роди, далі — міщанські, козац., посполиті. Якщо вписувалися з родом, то обов’язково вказувалися походження і прізвище. Імена записувалися не в родовому, а в знахідному відмінку, заборонялося писати прізвиська і нехристиян. імена. Вказувалися вклади на помин душ померлих. В імущих — це були села, земельні угіддя, млини, церк. начиння, у бідніших верств — одяг, полотно, досить часто — церковнослужебні книги. П. є предметом дослідження спец. істор. дисципліни — синодикології. Вони містять важливий матеріал для генеалогії князівських і шляхетських родин, родинних відносин, звичаїв, топоніміки та антропоніміки, монастирських володінь тощо. Інколи в передмовах до П. містилися короткі літописні замітки, вірші про невідворотність смерті (у пом’янику Київського СвятоМихайлівського Золотоверхого монастиря, 16 ст.). Записи супроводжувалися короткими повідомленнями про стихійні лиха, воєнні дії, доброчинні справи. Найдавніші П. — Любецький синодик, пам’ятка 13—14 ст., зберігся в копії 17 ст., продовжений по 18 ст., та Києво-Печерський кінця 15 — поч. 16 ст., у списку якого був відновлений давній пом’яник, який, очевидно, згорів під час нашестя на Київ 1482 крим. хана Менглі-Гірея I. Відомі П. Київ. Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря (16 ст.), Київського Межигірського Спасо-Преображенського монастиря (17 ст.) та ін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОМ’ЯНИКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
