ПОМОРСЬКА КУЛЬТУРА — археол. к-ра раннього залізного віку. Датується інтервалом від рубежу 7—6 до 2 ст. до н. е. Названа за першими пам’ятками, знайденими в 17 ст. в Гданському Помор’ї — зоні формування П.к. Територія поширення — переважно в Польщі між Балт. морем, Одером та підгір’ями Карпат, а також у зх. регіонах України та Білорусі. У верхів’ях Дністра, по річках Горинь (прит. Прип’яті), Прип’ять (прит. Дніпра) та Ясельда (прит. Прип’яті) відкрито більше 40 пам’яток (Белз, Каменка, Тростяниця, Лепесівка, Головно та ін.). У цьому регіоні П.к. є зайшлою. Відомо кілька тисяч могильників, поселень, скарбів і окремих знахідок П.к. Поселення неукріплені. Житла невеликі за розмірами, прямокутні. Наземні житла зі стінами стовпової конструкції мають одну (Кусичі), іноді дві камери (Гданськ-Олива). Напівземлянки мають зрубні стіни. На долівці жител знайдені кам’яні вогнища. На поселеннях відкрито багато госп. ям. Могильники загалом ґрунтові, але на Гданському Помор’ї трапляються курганні. Майже всі поховання містять залишки кремації, лише в деяких випадках зафіксовані тілопокладання. Поховальний обряд дуже різноманітний. На Помор’ї часто трапляються кремації в урні, яка була вкладена в кам’яний ящик або обкладена камінням. На ін. територіях П.к. часто трапляються урнові поховання, накриті великою посудиною — «клешом». За цими ознаками деякі вчені виокремлюють 2 к-ри — власне поморську з похованнями в ящиках та к-ру клешових поховань. Проте більшість схиляється до думки, що це 2 варіанти однієї П.к. Урнами слугували побутові посудини (горщики, миски тощо), але траплялися, особливо в ранні періоди, ритуальні урни у вигляді будинків або посудин із зображенням людського обличчя. Поховання були індивідуальні й, рідше, колективні. Серед знахідок превалюють глиняний ліпний
посуд, різноманітний за формою та призначенням, бронзові й залізні прикраси (різні за формою булави, фібули, браслети, гривни і таке інше), знаряддя праці тощо. Основою госп-ва племен П.к. були: землеробство, скотарство, мисливство, рибальство. У вир-ві й обробці заліза та бронзи існувала спеціалізація занять. Велику роль відігравали обробка і торгівля бурштином. Наприкінці існування П.к., за матеріалами могильників, спостерігається соціальне розшарування й відокремлення заможних сімей.
Літ.: Никитина В.Б. Изучение памятников поморской культуры на территории СССР. «Cоветская археология», 1965, № 1; Czopek S. Po»udniowo-wschodnia strefa kultury pomorskiej. Rzesz\w, 1992. С.П. Пачкова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОМОРСЬКА КУЛЬТУРА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
