ПОЛЬСЬКИЙ КОМІТЕТ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИЗВОЛЕННЯ — орган тимчасової влади в Польщі, створений 21 липня 1944 в Москві за ініціативи і сприяння рад. політ. кер-ва. Виник як результат переговорів між польс. діячами з Польщі і СРСР, тобто між представниками своє-
рідного тимчасового парламенту — т. зв. Крайової ради народової, створеної в новорічну ніч 1944 у Варшаві, і Союзу польс. патріотів, діючого в СРСР із весни 1943. До його складу ввійшли члени Польс. робітн. партії, Робітн. партії польс. соціалістів, лівого крила Сел. партії (Стронніцтво людове), Демократ. партії (Стронніцтво демократичне) та безпартійні. Головою к-ту обрано соціаліста Е.Осубку-Моравського з Польщі, а його заступниками — В.Василевську і А.Вітоса з Москви. Із 15-ти членів к-ту 10 представляли Союз польс. патріотів, 5 — Крайову раду народову. 22 липня 1944 в першому звільненому рад. військами місті за Зх. Бугом (прит. Вісли) — Хелмі — був опублікований Маніфест П.к.н.в. В ньому проголошувалося, що польс. емігрантський уряд, який на той час перебував у Лондоні (Велика Британія), та його політ. представництво в країні (т. зв. Делегатура уряду) є самозваною і нелегальною владою, підкреслювалася необхідність проведення демократ. соціально-екон. перетворень. Земля, яка належала окупантам та їхнім пособникам, а також великим поміщикам, підлягала конфіскації і розподілові між селянами. Земельний максимум установлювався в розмірі 50 га на госп-во (100 га — для зх. та пн. районів). Пром., торг., банк. й транспортні підпр-ва, що належали німцям, а також ліси переходили в тимчасове управління д-ви. Середні та дрібні підпр-ва підлягали поверненню колиш. власникам. Наголошувалося на необхідності відновлення Конституції 1921 (див. Конституції Другої Речіпосполитої Польської 1921 та 1935). В основу післявоєнного кордону Польщі на сх. мав бути покладений етнічний принцип, а на зх. країна мусила відібрати в Німеччини колишні пястовські землі по Одеру й на Балтиці. 27 липня 1944 представники к-ту і голова РНК СРСР Й.Сталін підписали угоду, відповідно до якої влада у звільнених за Зх. Бугом землях передавалась П.к.н.в. (т. зв. Керзона лінія визнавалася кордоном між країнами). Угода містила статтю про
383
ПОЛЬСЬКИЙ
st hi
or o y. rg a .u
/
tp ht :// кнулася більшої частини селянства, яка продовжувала займати очікувальну позицію. Під час перебувань у Москві на початку жовтня 1944 делегації П.к.н.в. на чолі з Б.Берутом Й.Сталін зажадав проведення аграрної реформи «революційними методами». На польс. село вирушили робітн. бригади з комуністів і соціалістів. Право на отримання наділу дістали багатодітні середняки. Ці заходи прискорили реформу: вже до кінця грудня 1944 р. 200 тис. га були розподілені між 100 тис. родин. 31 грудня 1944 Крайова рада народова прийняла рішення про перетворення П.к.н.в. на Тимчасовий уряд, головою якого став Е.Осубка-Моравський, а 1-м віце-прем’єром — В.Гомулка. 4 січня 1945 СРСР заявив про визнання Тимчасового уряду і встановлення з ним дипломатичних відносин.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОЛЬСЬКИЙ КОМІТЕТ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИЗВОЛЕННЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
