ПОЛТАВСЬКИЙ ПОЛК — козац. військ. й адм.-тер. одиниця в Лівобережній Україні серед. 17— 18 ст. Утворився 1648, адм. центр — м. Полтава. Невдовзі до нього приєднано Гадяцьке староство. 1649 до П.п. входило 19 сотень. П.п. межував із Миргородським полком, Кропивнянським полком, Чигиринським полком, Охтирським полком і Харківським полком. Першими полковниками були: М.Пушкар (1648—58), Кирило Пушкаренко (1658—59), Марко Коломак-Пушкаренко (1659). Козаки П.п. брали участь у Національно-визвол. війні укр. на-
роду середини 17 ст. (облозі Львова і Замостя (нині м. Замосць Люблінського воєводства, Польща), Зборівській битві 1649, Берестецькій битві 1651, Жванецькій облозі 1653, молдовських 1650 і 1652 походах, військ. діях з оборони Чигирина 1677—78, Азовсько-Дніпровських походах 1695— 1696). Із 1660-х рр. у П.п. відбувалися значні зміни його території: виділився Зіньківський полк (1662), приєднано кілька сотень від Чигиринського полку, а також утворено кілька сотень на новозаселених землях уздовж р. Оріль (прит. Дніпра). Сотенні міста: Полтава (бувало по 2—3 сотні), Гадяч, Борки, Опішня (в усіх — по 2 сотні), Багачка (нині смт Велика Багачка; до 1661), Балаклія (до 1661), Білики (1660— 1764), Білоцерківка (1660—61), Більськ (1654), Будища (Великі Будища, з 1660), Бірки (Бурки; 1649—62), Веприк (1649—62), Гадяч (1649—59), Говтва (1667—87), Грунь (Черкаська Грунь; 1654— 62), Зіньків (1649—62, 1672—87), Келеберда (1660—1764), Китайгород (1674—1764), Кишеньки (Кишинка; 1660—61, 1663— 1764), Книшівка (1649), Кобеляки (до 1661, 1663—1764), Ковалівка (1649—62, 1672—87), Котельва (1654—62), Куземин (Куземине, 1649—62), Лукім’я (Лукомль, Лукомля, 1649—59), Лютенька (1649), Маячка (1674—1764), Нехвороща (1674—1764), Нові Санжари (1660, 1663—1764), Опішня (Опушна; 1649—62, 1672—87), Орли (1674—1764), Переволочна (1660, 1663—1764), Подольки (1649), Рашівка (Ряшівка; 1649—62), Решетилівка (з 1700), Соколець (1660—1764), Стара Самара (1750), Старі Санжари (1654—1764), Царичанка (1674—1764), Шишаки (1660—63, 1665—87), Яреськи (1660—65). 1764, крім Полтавської, Великобудищанської та Решетилівської, усі сотні П.п. царським урядом ліквідовано. Найвідомішими полковниками П.п. були: Ф.Жученко (Жук; 1659—91 з перервами), Дем’ян Гужель (Гуджол, Кгулжела; 1661—70 з перервами), Прокіп Левенець (1674—78 із перервами), Павло Герцик (1675— 95 із перервами), Левко Черняк (1680—89 з перервами), І.Іскра (1696—1700), Іван Левенець (1700—1729 із перервами), Іван
373
ПОЛТАВСЬКИЙ
Літ.: Лазаревский А. Полтавщина в ХVII веке. «Киевская старина», 1891, кн. 9; Материалы для истории Полтавского полка (Издатель В.Л. Модзалевский). «Труды Полтавской ученой архивной комиссии», вып. 1. Полтава, 1905; Вып. 2. Полтава, 1906; Казаки Полтавского полка по материалам Румянцевской описи, ч. 1—2. Полтава, 1913, 1914; Крип’якевич І.П. Адміністративний поділ України 1648—1654 рр. В кн.: Історичні джерела та їх використання, вип. 2. К., 1966; Дашкевич Я. Гетьманська Україна: Полки, полковники, сотні Лівобережжя. «Пам’ятки України», 1990, № 3; Реєстр Війська Запорозького 1649 року. К., 1995; Панашенко В.В. Полкове управління в Україні (середина ХVII—ХVIII. К., 1997; Байда О. Старшина Полтавського полку (друга половина ХVII ст.). К., 1998; Кривошея В.В. Національна еліта Гетьманщини (персональний склад і генеалогія козацької старшини: 1648—1782 рр.). К., 1998; Його ж. Генеалогія українського козацтва. Нариси історії козацьких полків. К., 2002; Джерела з історії Полтавського полку. Компут 1649 р. Компут 1718 р. Полтава, 2007; Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729—1730 рр. Полтава, 2007; Кривошея В.В. Козацька еліта Гетьманщини. К., 2008; В.В. Панашенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОЛТАВСЬКИЙ ПОЛК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
