«ПОЛТАВСКИЕ ЕПАРХИАЛЬНЫЕ ВЕДОМОСТИ» — офіц. орган Полтав. правосл. єпархії. Видавався в Полтаві 1863—1918. Видання складалося з офіц. та неофіц. частин. В офіц. частині вміщувалися урядові постанови, розпорядження Святішого Синоду і кер-ва єпархії. У неофіційній — друкувалися розвідки та матеріали з історії правосл. церкви й на історико-краєзнавчі теми, зокрема про Переяславсько-Полтав. семінарію (1890, № 10, 21), Густинський Свято-Троїцький монастир і Сліпородський монастир (1864, № 3—6; 1886, № 6— 7, 11), Переяславську (1891, № 10—11) та Полтавську (1874, № 17, 19—20) єпархії, Лубенську церкву 1692 (1888, № 4), розмежування єпархій у Малоросії на-
st hi
or
o y.
rg a .u
/
tp ht :// ния (1863—1888). Полтава, 1888; Пясецкий И. Указатель статей, помещенных в неофициальной части «Полтавских епархиальных ведомостей» за последние 25 лет их издания (1888— 1913). Полтава, 1913. Літ.: Библиография русской периодической печати 1703—1900 гг. (материалы для истории русской журналистики). Пг., 1915; Чиркова О. Висвітлення релігійного життя Переяславщини на сторінках «Полтавских епархиальных ведомостей». В кн.: Переяславська земля і світ людини. К., 1998; Її ж. Православна церква на Україні в кінці XVIII—XIX cт. на матеріалах «Киевских епархиальных ведомостей», «Полтавских епархиальных ведомостей», «Черниговских епархиальных ведомостей». К., 1998. І.М. Преловська, О.В. Ясь.
прикінці 17 ст. (1899, № 24), монастирські землі на Наддніпрянщині в 16 ст. (1906, № 12), матеріальне становище Переяслав. семінарії у 18 ст. (1906, № 7), монастирі Полтав. єпархії (1901, № 19—21, 23, 30—31; 1902, № 20, 22, 25), архіпастирів ПолтавськоПереяслав. єпархії (1867, № 19— 24), Спасо-Преображенський скит Великобудищанського Свято-Троїцького монастиря (1899, № 29), Свято-Успенський собор у м. Гадяч (1891, № 21), СвятоУспенський кафедральний собор у Полтаві (1870, № 16—18) та багато ін. Вміщувалися праці про визначних церк. ієрархів, у т. ч. про Арсенія Берло (1880, № 5; 1891, № 22; 1911, № 3, 9), Євгенія Булгаріса (1877, № 22), Філарета Гумілевського (1866, № 18), Мельхіседека Значко-Яворського (1885, № 22—23), Іоанна Козловича (1907, № 6), Йосафата Кроковського (1890, № 2—4), Гервасія Линцевського (1905, № 2—3), Кирила Лящевського (1883, № 10), Йосифа Нелюбовича-Тукальського (1900, № 24), Никодима Сребницького (1883, № 12), Макарія Токаревського (1865, № 19) та ін., а також про відомих істор. діячів, зокрема кн. В.-К.Острозького (1908, № 6), та ін. Публікувалися документи й матеріали з укр. історії, зокрема універсал гетьмана П.Дорошенка (1908, № 8), акт про передачу с. Лялинець переяслав. єпископу Захарію Корниловичу (1891, № 9),
опис Мгарського Лубенського Спасо-Преображенського монастиря 1769 (1888, № 4), документи про буд-во Свято-Воскресенської церкви в Полтаві (1908, № 8), заснування цехового золотоноського братства 1627 (1897, № 34), побудову храму в слободі Скаржинівка (1874, № 19), істор. відомості, представлені в Святіший Синод про монастирі Полтав. єпархії 1781—84 (1891, № 23— 24), майнові володіння монастирів Полтав. єпархії (1883, № 13, 23; 1884, № 3, 13) та багато ін. На сторінках «П.е.в.» друкувалися відомі вчені й публіцисти, у т. ч. В.Бучневич, В.Горленко, М.Максимович, І.Ф.Павловський, В.Пархоменко, М.Сагарда та ряд ін. У виданні публікувалися також відомості про культурно-освітнє, церк., наук. життя Полтавщини, у т. ч. про діяльність світських і духовних навч. закладів, доброчинних установ тощо. 1917—18 вміщуються україномовні матеріали, зокрема єпархіальних з’їздів, на яких обговорювалося становище церкви в Україні. Останній, подвійний, номер (№ 20/21) «П.е.в.» датований 15 листопада (1 грудня за н. ст.) 1918. Від 1993 поновлені як орган Полтав. єпархії УПЦ КП під назвою «Полтавські єпархіальні відомості».
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ПОЛТАВСКИЕ ЕПАРХИАЛЬНЫЕ ВЕДОМОСТИ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
