ПОЛКОВА СТАРШИНА — військ. й цивільна адміністрація козац. полку в Гетьманщині та Слобідській Україні 2-ї пол. 17 — 18 ст., яка діяла на основі давніх традицій військ. устрою запорожців і реєстрових козаків. Очолював її полковник козацький. За своїми повноваженнями першою особою після полковника був обозний, який відав полковою артилерією та обозом. Він нерідко заміщав полковника, насамперед під час походів, або приймав команду над частиною полку, що вирушала в похід. Чином нижче стояв полковий осавул. Із 1654 у Гетьманщині було по два осавули в кожному полку. Один із них виконував поліцейські функції, вів слідчі справи, виконував вироки. На другого осавула покладалися військ. справи й обов’язки безпосереднього помічника полковника. Він відав козац. компутами, стройовою та бойовою підготовкою козаків, їхнім спорядженням і озброєнням. Полковий осавул командував окремим загоном козаків під час походів, формував сторожову службу, підбирав охоронців для супроводу дипломатичних представників тощо. Здебільшого з
tp ht :// st hi or o y. rg a .u
/
tp ht :// ного гродського суду, де розглядалися кримінальні справи. Усі ін. справи перейшли до компетенції земських судів і підкоморських судів. Відтоді суддя й писар називалися не полковими, а гродськими. Літ.: Стороженко Н.В. Заметка к знанию надлежащая о малороссийском полковом и сотенном суде (из бумаг А.И. Чепы). «Киевская старина», 1893, т. 19, № 11; Лазаревский А.М. Суды в старой Малороссии. «Киевская старина», 1898, № 7—8; Слабченко М.Е. Малорусский полк в административном отношении (историко-юридический очерк). Одесса, 1909; Слабченко М. Судівництво на Україні ХVII—ХVIII ст. Х., 1919; Окиншевич Л. Значне військове товариство в Україні—Гетьманщині ХVI— ХVIII ст. «Записки НТШ», т. 157. Мюнхен, 1948; Пашук А. Організація судів на Україні в другій половині ХVII століття. Х., 1961; Його ж. Суд і судочинство на Лівобережній Україні в ХVII—ХVIII ст. (1648—1782). Львів, 1967. Падох Я. Суди і судовий процес старої України: нарис історії. НьюЙорк, 1990; Права, за якими судиться малоросійський народ. 1743. К., 1997; Сиза Н. Суди і кримінальне судочинство України в добу Гетьманщини. К., 2000. В.В. Панашенко.
осавулів призначали наказних полковників. Далі за субординацією ішов хорунжий. У Гетьманщині з часів гетьмана І.Скоропадського було по два хорунжих у кожному полку. Один із них (старший хорунжий) оберігав великий полковий прапор — корогву, другий хорунжий — малий прапор (значок). Діловодством полку та його канцелярією відав полковий писар, на Слобожанщині — по два писарі в кожному полку (один із них відав військ. справами, другий — цивільними). На посаду писаря, яка вважалася цивільною, полковник призначав освічену особу із козацької старшини, шляхти, духовенства, козаків, міщан. Суд. справами відав полковий суддя, якого призначав полковник, а з 1715 обирала П.с. Із 1708 започаткована практика призначення П.с. особисто рос. царем Петром I та ін. царськими урядовцями за вірність Рос. д-ві. Із 1715 принцип обрання П.с. був скасований царським урядом. Із двох чи трьох кандидатів, висунутих полковою радою, гетьман призначав на посаду полкового старшини одного, надаючи йому відповідний універсал. Новопризначений полковий старшина мав скласти присягу на вірність рос. царю. Нерідко практикувалися вибори кандидатів «на ваканс», тобто на випадок незабаром звільненого місця. У 2-й пол. 18 ст. подібно до ген. чинів посади П.с. набули почесного рангу, що надавався при відставці з нижчих посад. 1731 у слобідських козацьких полках був уведений чин ротмістра, якого призначав генерал д-зії. 1765 на Слобожанщині, а на поч. 1780-х рр. — у Гетьманщині царський уряд скасував козац. полковий устрій, а разом із ним — і козац. старшину як окремий соціальний стан.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОЛКОВА СТАРШИНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
