«ПОДОЛЬСКОЕ ЦЕРКОВНОЕ ИСТОРИКО-АРХЕОЛОГИЧЕСКОЕ ОБЩЕСТВО» (Подільське церковне історико-археологічне товариство, 1865—1920, до 1890 — «Комитет для историкостатистического описания Подольской епархии», згодом до 1903 — «Подольский епархиальный историко-статистический комитет») — церковно-наук. інституція, яка була створена при єпархіальному управлінні на базі Кам’янець-Подільської духовної семінарії і об’єднувала істориків та краєзнавців. Із 1890 при т-ві (к-ті) функціонувало давньосховище (історико-етногр. музей), етногр. колекція якого 1909 становила понад 7,6 тис. одиниць зберігання. Зусиллями т-ва на межі 19—20 ст. була зібрана і збережена для історії унікальна колекція метричних книг церков Поділля 18 — поч. 19 ст. (понад 1,5 тис. одиниць зберігання). Т-во видавало свої «Труды» (вип. 1—12, 1876—1916, за редакцією М.Яворовського та Ю.Сіцінського), в яких друкувало документи й наукові дослідження щодо історії правосл. та унійної церков на Поділлі, історії цехів, історико-стат. описи церк. парафій (вип. 9, 1901 увінчав собою більш ніж трирічну титанічну працю членів т-ва над укладанням безцінних у краєзнавчому відношенні описів усіх парафій Подільської губернії) тощо. Діяльними членами т-ва були П.Вікул, М.Доронович, О.Неселовський, М.Орловський, О.Прусевич, М.Симашкевич, Ю.Сіцінський, М.Яворовський та ін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ПОДОЛЬСКОЕ ЦЕРКОВНОЕ ИСТОРИКО-АРХЕОЛОГИЧЕСКОЕ ОБЩЕСТВО»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
